WWW.PDF.KNIGI-X.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Разные материалы
 

Pages:   || 2 |

«Відповідальні за випуск: Василиненко В.М. Філіпов А.К. Технічні редактори: Чернявська І.Є. Подчезерцева Л.І. Комп’ютерний дизайн: Корнієнко М.М. Шпилько Ю.С. У роботі ...»

-- [ Страница 1 ] --

1

Фотоальманах

« ПРОФТЕХОСВІТА ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ.

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ (фотофакти)»

(75 річчю створення державної системи ПТО присвячується)

Відповідальні за випуск: Василиненко В.М.

Філіпов А.К.

Технічні редактори: Чернявська І.Є.

Подчезерцева Л.І.

Комп’ютерний дизайн: Корнієнко М.М.

Шпилько Ю.С.

У роботі над фотоальманахом взяли участь: керівники та педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів.

Фотоальманах приурочено до 75–річчя створення державної системи ПТО.

Фотоальманах ілюструє єтапи створення навчальних закладів порівняно з минулим (зміни у матеріальній базі, організації навчально-виробничого процесу, виховної роботи).

Відзначення 75- річчя створення державної системи професійно-технічної освіти є приводом для ствердження її значущості в суспільстві.

ЗМІСТ ЗМІСТ Сторінки Історія і сучасність профтехосвіти Дніпропетровщини 5-6 Профтехосвітянам слава! Голова Дніпропетровської обласної організації ВАПП В.М. Василиненко 7 Всім, хто «ІЗ ПРОФТЕХ» 8 Професійно-технічні навчальні заклади промислового профілю: 9 Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум 10-14 Професійно-технічне училище № 2 15-17 Західно-Донбаський професійний ліцей 18-21 Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти 22-27 Дніпродзержинське вище професійне училище 28-34 Дніпродзержинський професійний ліцей 35-41 Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей 42-45 Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей 46-48 Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей 49-51 Синельниківський Професійний ліцей 52-53 Інгулецький професійний ліцей 54-55 Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування 56-64 Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей 65-73 Професійно-технічне училище № 48 74-85 Орджонікідзевське професійно-технічне училище 86-91 Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій 92-95 Дніпропетровський професійний залізничний ліцей 96-102 Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців 103-113 Криворізький п

–  –  –

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ ПРОФТЕХОСВІТИ

ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

З давніх часів Катеринославщина, а з 1926 року – Дніпропетровщина була кузнею робітничих кадрів для таких галузей промисловості, як машинобудування, чорна металургія, хімічна промисловість, будівництво і сільське господарство.

Перше училище було засновано у 1815 році в селі Кам’янці, яке розкинулося над Дніпром. Тут готували лоцманів, які мали проводити річкові суди через небезпечні дніпровські пороги.

Одним із перших сільськогосподарських створено Гнедінське училище, засноване Дмитром Титовичем Гнедіним, який поділяв погляди прогресивної інтелігенції на ремісниче навчання молоді. Найбільше годин виділялося для навчання в майстернях. Вимоги до вступників обмежувалися вмінням читати і рахувати.

Розпочате у 70-х роках ХІХ століття будівництво залізниць сприяло розвитку видобувної та обробної промисловості. Початок промислового розвитку перетворив Катеринославщину на невід’ємну складову першої вугільно-металургійної бази в Україні.

Розвиток промисловості супроводжувався зростанням чисельності працюючого населення, потреб у робітничих професіях гірничодобувного і металургійного напрямів.

У далекі сорокові роки минулого століття перед державою постала проблема цілеспрямованої підготовки робітників із міської та сільської молоді, створення необхідних трудових ресурсів для промисловості.





З метою вирішення цієї проблеми було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР № 37 від 2 жовтня 1940 року про створення державної системи трудових резервів, якій передали у підпорядкування всі фабрично-заводські училища. І хоча система трудових резервів припинила своє існування після прийняття Верховною Радою СРСР 24 грудня 1958 року Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти СРСР», саме трудові резерви створилифундамент для розвитку сучасної системи професійно-технічної освіти, яка у свою чергу, стала наступником системи трудових резервів.

Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 3 квітня 1969 року «Про заходи подальшого поліпшення підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти» почалося поступове перетворення існуючих ПТУ у навчальні заклади з 3-4 річним терміном підготовки робітників з отриманням повної середньої освіти або середні професійно-технічні училища.

У 1985 році в державну систему професійно-технічної освіти влилися відомчі училища Міністерства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, хлібопекарної промисловості.

З 1987 року система ПТО стала сферою освіти.

З проголошенням незалежності України системі професійно-технічної освіти довелося адаптуватися до законів ринкової економіки, що призвело до реформування професійно-технічної освіти, зміни її мережі та функцій.

Якщо на початку 90-х років скоротилася потреба в робітникахметалообробниках, зокрема верстатниках, токарях і деяких інших, то відчутним став попит на робітничі кадри сфери послуг, для роботи в малому бізнесі, на малих підприємствах тощо.

У 1998 році було прийнято перший в історії України Закон «Про професійно-технічну освіту». Аналіз процесів, що відбувалися в державі на той час, спричинив створення професійно-технічних навчальних закладів нового типу, курсів для перепідготовки незайнятого населення, з’явилися вищі професійні училища, центри професійно-технічної освіти, професійні ліцеї.

2 жовтня 2015 року виповнюється 75 років із дня створення державної системи трудових резервів. Уже не один десяток років професійно-технічна освіта є не лише однією з важливих складових освітньої системи, а й історією народу, його економічного потенціалу.

На сьогодні система формування трудового робітничого потенціалу готується до чергових змін, спрямованих на інтеграцію з вищою освітою, демократизацію навчально-виробничого процесу, задоволення регіональних потреб ринку праці, розвитку ресурсів особистості.

Виконавцем усіх завдань ПТО протягом всієї історії є її працівники, головна цінність сфери. Саме їм присвячується видання цих історичних матеріалів.

ПРОФТЕХОСВІТЯНАМ СЛАВА!

Головною цінністю нашої держави є людина праці.

Саме в професійно-технічній освіті, яка відзначає в цьому році своє 75-річчя, формується людина праці.

Цією важливою, відповідальною справою займаються педагоги закладів ПТО.

Особливістю сфери професійно-технічної освіти є її традиції, постійна згуртованість працюючих на ниві формування трудового потенціалу.

Продовжуючи славні, вічноіснуючі традиції обласна організація Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти за участю активістів, патріотів ПТО видала ці історичні матеріали у фотоальманасі «Профтехосвіта Дніпропетровщини. Історія і сучасність».

Його сторінки розкривають минуле і сучасне закладів професійнотехнічної освіти, згадують людей, які сформували потужну, авторитетну в державі систему підготовки робітничих кадрів.

Питання матеріальної бази, навчально-виробничого процесу, формування патріотів держави в ПТО згадуються в усіх навчальних закладах області, учасників підготовки збірника.

Переконаний, що видані історичні матеріали будуть дієвою підтримкою для використання у виховній роботі з молоддю, яка має бути спрямованою на формування патріотів нової незалежної європейської держави - України.

Честь і слава тим, хто поєднав свою долю з профтехосвітою.

–  –  –

ВСЕМ, КТО «ИЗ ПРОФТЕХ»

Есть люди, кому не важны награды, кому не кружит головы успех.

О них написана эта баллада. Она о тех, кто «из профтех».

Вся жизнь на планете идет по кругу, и, выполняя закон естества, Во всех поколеньях люди друг другу передают секрет мастерства...

Кому не знакомы ступени системы: РУ, ФЗУ и ПТУ?

А все они - главы извечной темы: «Как лучше детей обучить труду».

Сюда не идут «элитные» дети. Но это, пожалуй, совсем не беда.

Ведь никакая элита на свете не может прожuть без людей труда.

И, памяти лет вороша страницы, глядя на пройденный путь сквозь года, Профтехсистеме нельзя не гордиться целой плеядой героев труда.

А сколько пока безвестных героев выходит отсюда из года в год!

Им - новую жизнь начинать и строить, им - нового века вести отсчт.

И, может быть, эти мальчишки-девчонки, вчера лишь обученные в ПТУ Трудом многодневным, вдумчиво-тонким рассеют разрухи хаос и тьму На них возлагает страна надежду, что, сердцем веря только делам, Помогут и ей процветать, как прежде, на радость нам и назло врагам.

Ведь их воспитали скромные люди, которые сами вышли из тех, Чей путь благороден и многотруден. Это работники «из профтех».

В век реформации образованья порой забывает о них страна.

Но так же несут они светоч знаний, себя отдавая делу сполна.

При скромной зарплате не унывают, сея вокруг доброту и смех, И только в шутку себя называют «Династией тех, кто uз профтех».

Героям наших профтеховских буден, готовым принять и выучить всех Давайте низко поклонимся, люди, во славу тех, кто «из ПРОФТЕХ»!

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ

ТЕХНІКУМ Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Гладковою О. О.

У листопаді 1946 року на базі ордена Трудового Червоного Прапора тресту "Дніпровськпромбуд" було створено будівельну школу № 9 (школа ФЗО № 27). До 1946 року ФЗО № 27 працювало у напівбарачних приміщеннях.

Але вже у 1948-1949 роках було побудовано триповерховий будинок навчального корпусу.

У 1956 році вводиться в експлуатацію будівля, в якій розміщено майстерні для столярів, мулярів, штукатурів, малярів, спортивний зал, цех механізованої обробки деревини. У ФЗО № 27 діяло 20 навчальних кабінетів і лабораторій із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, 5 навчальних майстерень, оснащених технічними засобами навчання, навчальними посібниками, меблями.

Дніпропетровське міське професійно - технічне училище № 1 (з 1969 року) було постійним учасником соціалістичного змагання серед закладів профтехосвіти Української РСР, неодноразово здобувало призові місця і грошові премії. ПТУ № 1 п’ять разів отримувало перехідний Червоний Прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПР, двічі було учасником ВДНГ і нагороджувалось Дипломами І і ІІ ступеня ВДНГ із занесенням до "Книги Ленінської трудової слави Дніпропетровщини".

У 1997 році на замовлення управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації на базі ПТУ № 1 було створено Дніпропетровський індустріально - педагогічний технікум, головним завданням якого стала підготовка майстрів виробничого навчання для ПТНЗ регіону.

Навчальний корпус, 1975 рік Навчальний корпус, 2014 рік Випуск 1965 року Випуск 2012 року

–  –  –

Навчальний кабінет «Технології і організації будівельного виробництва, конструкції будівель і споруд», 2015 рік Колектив художньої самодіяльності, 1976 рік Колектив художньої самодіяльності, 2014 рік Колектив художньої самодіяльності, 2014 рік ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 2 Матеріали підготовлено викладачем історії Чернецькою Н.О., викладачем охорони праці Столяровою В.А.

Професійно-технічне училище № 2 м. Дніпропетровська було засновано в 1923 році на базі Нижньодніпровського трубопрокатного заводу ім.

К.Лібкнехта. Новостворений навчальний заклад готував робітників для металургійних заводів міста.

Зараз ПТУ №2 – один із провідних навчальних закладів, який готує кваліфікованих робітників металургійної та машинобудівної галузей. За роки існування закладом підготовлено понад 40 тисяч робітничих кадрів.

Випускники училища 1948-1949 років Григорій Стенько, Борис Попов, Федір Черненко, Петро Плохий, Василь Прудкий, Анатолій Майстренко стали кавалерами ордена Леніна. Серед випускників училища є Герої Радянського Союзу: Шкулепов О.П, Шевцов І.А.

Працівники навчального закладу докладають зусилль до осучаснення матеріально – технічної бази.

–  –  –

Навчальний корпус, 1957 рік Навчальний корпус, 2015 рік Токарна майстерня, 1975 рік Токарна майстерня, 2015 рік Слюсарна майстерня, 1964 рік Слюсарна майстерня, 2015 рік

–  –  –

Вступний інструктаж, 1971 рік Майстерня, 2015 рік

ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено методистом Захарченко О.І., лаборантом Воронцовою В.С.

Наказом Державного комітету Ради Міністрів України з питань профтехосвіти, з метою забезпечення підготовки кваліфікованих робітників у м. Павлоград в липні 1969 р. було відкрито професійно-технічне училище № 43, а в липні 1978 р. згідно з наказом Міністерства загального машинобудування і Державного комітету профтехосвіти України, за ініціативою Павлоградського заводу технологічного обладнання і спеціальних верстатів та Павлоградського виконкому було відкрито професійно - технічне училище № 3.

У 1997 році на підставі наказу Міністерства освіти України від 04.06.1997 р. №178 і наказу управління освіти від 09.06.1997 р. № 313 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних учбових закладів у Дніпропетровській області»

ПТУ № 3 і ПТУ № 43 були реорганізовані. 11.08.1997 р. створено новий заклад ПТУ № 3.

На підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 19.03.2003 р.

№141, наказу управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28.03.2003р. № 250 «Про вдосконалення мережі професійнотехнічних учбових закладів області», ПТУ №3 реорганізовано в ЗахідноДонбаський професійний ліцей з 01.07.2003р. і є правонаступником ПТУ № 3.

За весь період існування двох училищ та ліцею було випущено і працевлаштовано 25 623 кваліфікованих робітників за 51 професією, з них 1,5 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Сьогодні Західно-Донбаський професійний ліцей – це сучасний професійно-технічний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників машинобудівної галузі, будівництва, обслуговування та побуту.

За багаторічну діяльність навчальний заклад неодноразово був переможцем всеукраїнських та обласних конкурсів фахової майстерності.

НАШІ ПЕРЕМОЖЦІ-НАША ГОРДІСТЬ Кудінова Аліна у 2005 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності з професії ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК Берелет Сергій у 2006 році посів ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі професійно-технічної майстерності з професії МАЛЯР-ШТУКАТУР Малиш Юлія у 2008 році посіла І місце в обласному конкурсі фахової майстерності з професії ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК.

Шелеметьєва Ганна у 2009 р. посіла ІV місце в обласному конкурсі фахової майстерності з професії МАЛЯР.

Парамзіна Ліана у 2010 році посіла ІІІ місце в обласному конкурсі фахової майстерності з професії ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК.

Бережник Роман у 2011 році посів І місце у Всеукраїнському конкурсі професійно-технічної майстерності з професії МУЛЯР, ШТУКАТУР.

Дрожжина Ірина у 2014 році посіла ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «МАЛЯР».

–  –  –

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ

ОСВІТИ Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Болотовою М.В.

28жовтня 1943 року було створено ремісниче училище з підготовки робітничих кадрів для підприємств міста. Багато підлітків у повоєнні роки отримали тут дійсну путівку в життя.

Протягом років училище реорганізовувалося та змінювало свою назву.

60-ті роки – це час початку серйозної роботи з технічної реконструкції училища.

Були визначені базовими три підприємства: основне - ДЗМО, комбайновий завод, завод «Червоний профінтерн». На той час училище мало назву ПТУ № 11.

В 1997 році приєднується ПТУ № 67.

У 2007 році ПТУ№11 перетворюється у Дніпропетровський навчальновиробничий центр підготовки і перепідготовки робітників машинобудівної галузі та зв’язку.

У 2013 році приєднання будівельного ліцею спричинило зміну назви на Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти.

В колективі немає випадкових людей, він працює злагоджено, як єдиний механізм.

Бере участь в обласних оглядах-конкурсах, всеукраїнських виставках і конференціях, демонструючи свій навчально-методичний і довідковий матеріал, отримуючи подяки та нагороди.

За останні роки підготовка молодих кадрів стала більш якісною. Конкурси фахової майстерності цьому підтвердження.

З 1992 року на базі навчального закладу працює спортивний клуб «Металіст» з міні-футболу. Команда центру регулярно бере участь у змаганнях міста і області та має цілий арсенал кубків і нагород.

Навчання в центрі проводиться за трьома основними напрямками:

- машинобудування

- зв'язок

- автотранспорт і будівництво за професіями: електрогазозварник, токар, електромонтер, водій автотранспортних засобів категорії В і С, слюсар з ремонту автомобілів, оператор поштового зв’язку, оператор комп’ютерного набору, штукатур, лицювальник-плиточник, маляр.

Існує тісна співпраця з підприємствами міста: ВАТ «Дніпроважмаш», ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова», ДДУДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна», ТОВ «Промтехкомп».

Останнім часом матеріально-технічна база центру значно покращилась.

Оновлено спортивний комплекс, їдальні, майстерні, кабінети, благоустроєно навколишню територію.

Директор центру Стрілець О.І., який очолює навчальний заклад з 2011 року, людина нової формації, однаково вимогливий до себе, до колег і до учнів.

Усвідомлюючи велике значення робітничої професії, стимулюємо пошук нових методів навчання, вільних від шаблонів.

Мабуть, варто прислухатися до китайської мудрості: « Великий шлях починається з маленького кроку».

–  –  –

Адміністративний корпус відділення Навчальний корпус відділення зв’язку Машинобудування Навчальний корпус відділення автотранспорту та будівництва

–  –  –

Гончаров Михайло Федорович, Зустріч з ветеранами, 2013 рік ветеран 2 Великої вітчизняної війни викладач військової підготовки Ловгачов Михайло Леонідович, наш випускник, учасник бойових дій в Афганістані, нагороджений посмертно орденом Червоної зірки Росторопша Віктор Вікторович, випускник 2014 року, учасник АТО, загинув у серпені 2015 року Художня самодіяльність, 1977 рік Спільний виступ викладачі,учні, 2015 рік

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ

УЧИЛИЩЕ

Матеріали підготовлено керівником гуртка «Юний музеєзнавець», викладачем суспільних дисциплін Стороженко Н. В.

Історія заснування та розвитку Дніпродзержинського вищого професійного училища нерозривно пов’язана з історією металургійного комбінату ім. Дзержинського, на базі якого почала функціонувати фабрично заводська школа 25 листопада 1925 року. Перший випуск відбувся в 1928 році.

200 молодих ковалів, слюсарів, ливарників, електрослюсарів високої кваліфікації влились у заводський колектив.

02 жовтня 1940 року було створено Наркомат «Трудові резерви».

Училище увійшло до системи закладів Наркомату під назвою «Ремісниче училище №1», яке в 1955 році було реорганізовано в технічне училище № 8. У 1963 році наказом головного управління ПТО УРСР та обласного управління профтехосвіти ТУ № 8 перейменовано в міське професійно-технічне училище № 22, з 1967 року реорганізоване в середнє професійне-технічне училище.

Робітники училища здолали важкий і важливий етап щодо реорганізації ПТУ № 22 у навчальний заклад нового зразка – ВПУ. У 2003 році наші надії здійснились, ПТУ №22 було реорганізовано в Дніпродзержинське вище професійне училище. За роки існування підготовлено близько 50 тисяч спеціалістів для металургійних та машинобудівних підприємств.

Сьогоднішній контингент училища складає 550 учнів, які навчаються за 9 спеціальностями. Училище має 32 навчальні кабінети, навчальні майстерні, їдальню, велику кількість приміщень для занять спортом, художньою самодіяльністю, бібліотеку, актову залу, музей.

Справжньою гордістю та окрасою училища є його випускники. Професію горнового доменної печі в училищі отримав нинішній Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич Назарбаєв (1958-1960р.р.).

Всій країні відомі імена Героїв Соціалістичної праці та Героїв Радянського Союзу, які починали шлях до вершин професійної майстерності в ДВПУ. Серед них: Герої Соціалістичної праці Гладкий Сергій Федорович, Рудков Андрій Костянтинович, Герой Радянського Союзу Новіков Гнат Трохимович і видатні діячі культури та мистецтва Першудчев Іван Гаврилович – скульптор, лауреат Державної премії, Сіренко Володимир Іванович – поет, член Спілки письменників України.

Змінювались назви навчального закладу, його зовнішній вигляд, але незмінною залишається основна мета – виховання сучасного конкурентоспроможного на ринку праці фахівця.

–  –  –

Виробниче навчання, практична підготовка зварників. Майстерня механізованого зварювання (2015 рік) Спорт. Команда з міні - футболу (1984р.) Спорт. Збірна команда училища з футболу (2009 рік) ІІІ Всесоюзний огляд художньої самодіяльності СРСР Капела бандуристів Дніпродзержинського РУ №1 (Вересень 1945р., м. Москва) Колектив художньої самодіяльності «Сяйво» (2010р.)

–  –  –

Екскурсія на острів Хортиця активу учнівського самоврядування (травень 2015р.)

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено заступником директора Солодкою В.А.

Дніпродзержинський професійний ліцей розпочав свою історію, коли єдине у Кам’янському заводське училище було створене у 1888 році на базі Південно-Російської Компанії Дніпровська Металургійна Спілка (ПРКДМС), яке готувало робітників для підприємства. Його учнями були діти робітників заводу. Училище готувало робітників таких спеціальностей: ливарників, слюсарів, горнових, ковалів.

У 1920 – 1929рр. створена українська освітня система, її складовою стала професійна освіта і єдине в місті, що вже називалося Дніпродзержинськ, училище розділилося на три школи: ФЗУ - 7; ФЗУ – 8; ФЗУ – 9.

Постановою РНК від 30 березня 1929 р. всі школи ФЗН, розташовані на території України, були передані у впорядкування ВРНГ УРСР (господарським наркоматам).

У 1926 році у місті Дніпродзержинську було розпочато будівництво вагонобудівного заводу ім. газети «Правда», для якого потрібні були робітничі кадри. Тоді, у 1929 році, йому було підпорядковано ФЗУ № 9, школа фабричнозаводського учнівства, яка готувала робітників за професіями: зварник, токар, кранівник баштового і мостового кранів, ливарники, слюсарі, слюсарі – сантехніки тощо.

Саме з цього часу існує наш навчальний заклад. На жаль, під час війни з фашистами архів заводу було знищено, і документів тих часів не залишилося, але збереглис документи (трудові книжки) повоєнного директора ФЗУ № 9 Бржеського В.Й., який сам закінчив наше училище ще до війни і працював у ньому майстром-інструктором, а з1943 року директором.

Свою повоєнну історію Дніпродзержинський професійний ліцей розпочав згідно з наказом головного управління трудових резервів СРСР про створення ФЗУ № 9 на базі вагонобудівного заводу імені газети «Правда» з метою підготовки кваліфікованих робітників для промисловості і будівництва нашого міста і регіону. Створене у важкі роки війни (на третій день після визволення Дніпродзержинська від фашистських загарбників), ФЗУ № 9 разом з усіма мешканцями міста, взялося відбудовувати зруйноване війною господарство. В 1948 році було перетворене в ремісниче училище № 15. Згідно з наказом обласного управління трудових резервів № 625 від 02.10.1956 року ремісниче училище № 15 було перейменовано в будівельну школу № 14.

З роками розквітало наше місто, відроджувалося та вдосконалювалося виробництво, змінювалася профтехосвіта.

26.03.1963 року будівельну школу № 14 було перейменовано на міське професійно-технічне училище № 26. У 1985 році стало середнім професійнотехнічним училищем № 26, а з 18.08.1992 року – ПТУ № 26.

04.07.1997 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1997р. № 526 «Про вдосконалення мережі вищих та професійнотехнічних навчальних закладів» видано відповідні накази Міністерства освіти України № 178 та управління освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 113 від 09.06.1997 року, за якими було ліквідовано професійно-технічні училища № 26 та № 23 м. Дніпродзержинська і створено на їх базі спеціалізований навчальний заклад професійно-технічне училище № 26.

З 1976 до 1995 року СПТУ№26 було базовим училищем підготовки кадрів для ордена Червоного прапору Придніпровського хімічного заводу.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 141 від 19.03.2003 року «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» та відповідного наказу управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 250 від 28.03.2003 року професійно-технічне училище № 26 було реорганізовано в Дніпродзержинський професійний ліцей з державною формою власності, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

–  –  –

Адміністративний корпус, 2015 Молодіжний гуртожиток 2015 рік Сьогодні це сучасний професійно-технічний навчальний заклад, який здійснює підготовку та перепідготовку робітничих кадрів за 23 спеціальностями. За роки існування підготовлено близько 20 000 робітників для народного господарства країни.

За багаторічну діяльність навчальний заклад неодноразово був переможцем і дипломантом конкурсів фахової майстерності, технічної творчості, художньої самодіяльності та конкурсів на кращий кабінет, майстерню, гуртожиток тощо.

У складі педагогів та майстрів навчального закладу 7 - відмінників освіти України; 6 - викладачів-методистів; 15 – викладачів вищої категорії

–  –  –

Перший випуск ФЗУ-9 1945р.

Випуск ДПЛ групи автослюсарів 2014 р.

Кімната гуртожитку 1952 р.

Кімната гуртожитку 2015р.

Кімната гігієни 2015р.

Кабінет спецтехнології зварників 1982р.

Кабінет спецтехнології зварників 2015р.

Патріотичне виховання: Військово-патріотичний табір 1985р.

В ліцеї створено козацький осередок Водянського куреня, де учнів виховують на прикладах козацтва. Щороку на Покрову 15 жовтня учні шкіл та ПТНЗ міста збираються на козацькі змагання. 2015 р.

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧОЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлені заступником директора Тосенко І.В.

На підставі наказу головного управління трудових резервів від 9.08.1944р.

№ 1429 та наказу обласного управління від 29.08.1944р. № 254 було прийнято рішення організувати роботу школи фабрично-заводського навчання № 31 в м. Кривому Розі.

До перших груп було відібрано 75 осіб. Їх готували за професіями для гірничорудної галузі.

Протягом минулих років навчальний заклад було неодноразово реформовано відповідно до потреб економіки. Сьогодні це сучасний професійно – технічний навчальний заклад, який має ліцензію на підготовку 20-ти професій, більшість з яких інтегровані.

За роки існування навчальний заклад підготував близько 23 тисяч кваліфікованих робітників для гірничорудних та металургійних підприємств регіону.

Історію Криворізького професійного гірничо-електромеханічного ліцею творили і творять його працівники.

Це ветерани ПТО:

Фокова Людмила Олексіївна (стаж роботи - 48років) Пінчук Михайло Федорович (стаж роботи – 44роки) Баснін Валерій Миколайович (стаж роботи --44роки) Міцак Анатоій Анатолійович (стаж роботи – 35роки) Тосенко Інна Віталіївна (стаж роботи – 30років) Антошко Тетяна Михайлівна (стаж роботи – 35років) Видатні випускники

- Волосянко Микола Іванович – заступник губернатора Дніпропетровської обласної державної адміністрації 2001-2004р., випускник 1981року;

- Шутенко Іван Васильович обіймав посаду директора Криворізьких електромереж, випускник 1969року;

- Губенко Віталій – майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу, переможець Кубка світу, випускник 2003року.

На честь випускника 1983 року Рзянкіна Андрія Михайловича названо вулицю в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Андрій загинув в ДРА 01.12.1985року, виконуючи інтернаціональний обов’язок.

Нагороджений орденом Леніна та медаллю «За відвагу» (посмертно).

Наші досягнення

- 1976 рік – навчальному закладу присвоєно звання «Краще училище металургів СРСР» з врученням прапору і медалі ЦК КПРС і ЦК профспілки СРСР.

Навчальний заклад нагороджено грамотами виконкому Жовтневої районної у місті ради:

- 1999-2009р.р. – за ІІ місце в оформленні виставок декоративноприкладного мистецтва на честь Незалежності України;

- 2000 рік - Диплом ІІ ступеня за перемогу в міському огляді-конкурсі, присвяченому 225-річчю м. Кривого Рогу в номінації «Кращий професійнотехнічний заклад»;

- 2002 рік грамота управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації за ІІІ місце в огляді конкурсі підготовки навчальних закладів до нового навчального року;

- 2003 рік - грамота благодійного фонду «Майбутнє України» за І місце в спартакіаді на приз газети «Авангард» ВАТ «ЦГЗК»;

- 2004 рік – подяка голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації колективу ПТУ № 29 за вагомий внесок у розвиток системи профтехосвіти та з нагоди 60-річчя з дня заснування;

- 2004 рік – подяка виконкому Жовтневої районної ради за ІІ місце в районному фестивалі учнівської самодіяльної творчості «Студентська весна – 2004»;

- 2005 рік – грамота головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації за перемогу в номінації ярмарку педагогічних доробок «Профтехосвіта на шляху до Євроінтеграції»;

- 2006 рік – грамота головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації за кращі розробки із впровадження виробничих технологій на ярмарку педагогічних здобутків «Профтехосвіта - 2006»;

- 2008 рік – Диплом Криворізького міського методичного центру за І місце в міському новорічному огляді-конкурсі серед закладів професійно-технічної освіти;

- 2009 рік – грамота головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації за активну участь у ІІ (регіональному) етапі Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращу організацію роботи з охорони праці;

- 2009 рік – Диплом ІІІ ступеня Міністерства освіти і науки України, інституту інноваційних технологій і змісту освіти - Лауреату всеукраїнського огляду-конкурсу «Робітнича професія - 2009» у номінації «Викладачі» за вебсторінку «Абітурієнт» з професії «Машиніст електровоза; машиніст скреперної лебідки; машиніст навантажувально-доставочної машини»;

- 2009 рік – грамота виконкому Жовтневої районної у місті ради, за І місце у військово-патріотичній грі «Спалах»;

- 2010-2014 р.р. - грамоти і подяки виконкому Жовтневої районної у місті ради;

- 2015 рік – Диплом ІІ ступеня за ІІ місце в обласному конкурсі художньої самодіяльності «Фестивальний дивограй профтехосвіти».

Стратегічною метою ДПТНЗ «КПГЕМЛ» є підготовка кваліфікованих робітників – конкурентоспроможних на сучасному ринку праці. Наші зацікавлені сторони – це роботодавці, учні та їх батьки, які очікують на якісну, кваліфікаційну підготовку та можливість працевлаштування. ДПТНЗ «КПГЕМЛ» прагне підвищити відсоток працевлаштування випускників, навчити адаптуватися молоду людину в сучасних мовах.

Педагогічні працівники ліцею докладають зусиль до осучаснення матеріально-технічної бази навчального закладу.

–  –  –

Виробниче навчання у гірничій майстерні, 2015 рік

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено Веселовою Т.Б.

Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, один із найстаріших навчальних закладів м. Кривого Рогу, створений у знаменний рік визволення України від фашистських загарбників – у 1944 році за наказом головного управління трудових резервів при Раді Міністрів СРСР від 09.08.1944 № 1429 як школу ФЗН № 43, яка одразу стала фундаментом для підготовки гірничих робітників рудоуправління ім. Кагановича (згодом ім. ХХ партз’їзду, «Суха Балка», нині «Євраз Суха Балка») тресту Кривбасруда Народного комісаріату металургійної промисловості СРСР.

Вже через 6 місяців на шахти зруйнованого повоєнного Кривбасу пішли перші випускники:

прохідники, кріпильники, машиністи скреперної лебідки, машиністи електровоза, електрослюсарі. У 1950 році школу ФЗН № 43 було перейменовано на школу ФЗН № 55, пізніше ГПШ №7, 1956 рік - гірничопромислове училище № 3, 1963 рік – професійно-технічне училище №30, 1964 рік - міськє ПТУ № 30, 1984 рік – середнє ПТУ № 30. 2003 рік - училище отримує вищий статус - ліцей і назву Криворізький професійний гірничотехнологічний ліцей (КПГТЛ). Протягом багатьох років заклад змінював не тільки свою назву, а й форми та зміст навчального процесу. За час існування було підготовлено понад 40 тисяч спеціалістів робітничих професій для гірничодобувної промисловості. Серед випускників : Яценко Григорій Іванович, заслужений металург України, кавалер орденів Трудової Слави ІІІ ступеня і Трудового Червоного Прапора, Киричук Вячеслав Йосипович нагороджений орденом Трудової Слави ІІІ ступеня.

Протягом багаторічної діяльності навчальний заклад брав активну участь у виставкових заходах, зокрема:

- у Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти», де отримав: 2012 рік бронзову медаль у номінації «Створення та упровадження сучасних засобів навчання»; 2013 - ГРАН-ПРІ у номінації «Лідер професійно-технічної освіти України»; 2015 - золоту медаль у номінації «Діяльність професійно-технічного навчального закладу з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників», диплом переможця у номінації «За кращий виставковий стенд» та диплом «За активне впровадження інноваційних технологій навчання і виховання кваліфікованих робітників»;

- у Міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні

- 2012» - диплом «За високі творчі досягнення в удосконаленні змісту навчально-виховного процесу національної системи освіти України» та почесне звання «Лідер сучасної освіти» у номінації «Професійна орієнтація молоді:

сучасні тенденції та перспективи розвитку»;

- у національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті»: 2012 рік - срібна медаль у номінації «Упровадження інновацій у діяльність навчальних закладів професійно-технічної освіти»; 2013 рік - срібна медаль у номінації «Інновації у професійно-технічній освіті – шлях до забезпечення ринку праці кваліфікованими кадрами»; 2014 рік - золота медаль у номінації «Інноваційні технології компетентнісного становлення майбутнього робітника».

–  –  –

Згідно з наказом № 1429 від 9 серпня 1944 р. головного управління трудових резервів СРСР і № 251 від 29 серпня 1944 р. Дніпропетровського обласного управління трудових резервів у жовтні 1944 року на руднику ім.

Кірова було організовано школу ФЗН № 45 із 6-місячним терміном навчання. В жовтні 1950 року школа ФЗН № 45 була реорганізована в гірничо – промислову школу № 5 з тривалістю навчання 9 місяців. Школа готувала прохідників, бурильників, кріпильників, машиністів скреперних установок, машиністів шахтних електровозів та машиністів навантажувальних машин для гірничої промисловості і теслярів, опалубників, мулярів, мулярів–штукатурів для будівництва. Підготовка спеціалістів гірничо-промислового комплексу велась на базі РУ ім. Кірова, а будівельні спеціальності базувались на комбінаті „Кривбасрудбуд.

За роки існування КПГМЛ змінилося декілька поколінь учнів і частково працівників, але кращі традиції зберігаються. Ліцей готує робітників із 18 професій, 11 з яких інтегровані.

ГПШ № 5 01.09.1963 року була реорганізована в міське ПТУ № 37 з терміном навчання 4 роки. За роки свого існування училище підготувало понад 30 тисяч молодих робітників і 3 тисячі іноземних учнів для В’єтнаму, Кампучії, Афганістану, Гвінеї.

Серед випускників Солодуха А.Я., Герой Соціалістичної праці, Калько І.П., професор, входить до енциклопедії «Вчені світу», Вовченко О., начальник дільниці ВШТ ш. Артем 1, Черненко С.В., начальник зміни цехів, мереж та підстанцій «Арселор Міттал Кривий Ріг», Цецерева С.В., завідуюча абонентським відділом «Укртелекому», Цегельський В.І., майстер в/н КПГМЛ, член Криворізької міської профспілки металургів та гірників України. В 1984 році МПТУ №37 перейменовано в середнє ПТУ № 37. В листопаді 2002 року училище реорганізоване в Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей за наказому Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 року № 534.

Протягом багаторічної діяльності навчальному закладу било неодноразово присвоєне звання Краще училище металургів країни, Училище високої культури і побуту. КПГМЛ багато років поспіль посідав призові місця в огляді-конкурсі художньої самодіяльності «Фестивальний дивограй профтехосвіти». У 2009р. посів І місце в обласній ярмарці інноваційних технологій ПТО та в обласному конкурсі «Майстер року».

–  –  –

Шахтна дільниця, скреперна лебідка Сучасна шахтна дільниця, скреперна лебідка Майстерня електромонтерів Сучасна майстерня електромонтерів

–  –  –

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено методистом Незнайко Д.С.

Історія Синельниківського професійного ліцею тісно пов’язана із Синельниківським ресорним заводом, який у 60-ті роки ХХ століття зробив суттєвий внесок у розвиток інфраструктури міста. З метою підготовки кваліфікованих спеціалістів з числа молоді на заводі було прийнято рішення про будівництво професійно-технічного училища. Перші цеглини комплексу були закладені в 1975 році, а навчальні корпуси були зведені в 1977-1978 роках.

4 жовтня 1978 року широко відчинились двері професійно-технічного училища № 38 для перших 93 учнів професій машинобудівної галузі.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 489 від 30.08.2002 року професійно-технічне училище №38 було реорганізоване в Синельниківський професійний ліцей. За 36 років існування ліцей підготував понад 5 тисяч кваліфікованих робітників.

Сьогодні Синельниківський професійний ліцей - це сучасний заклад професійно-технічної освіти, який має достатню матеріально-технічну базу, високий професійний рівень педагогічного колективу, що дає змогу щороку випускати та працевлаштовувати 100-140 кваліфікованих мобільних робітників машинобудівної, залізничної та харчової галузей.

–  –  –

Електромонтажна майстерня, 1980 рік Електромонтажна майстерня, 2015 рік Кабінет математики, 1980 рік Кабінет математики, 2015 рік

–  –  –

ІНГУЛЕЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

На підставі наказу № 96 від 12.02.1971 року Дніпропетровського обласного управління професійно-технічної освіти було відкрито міське професійно-технічне училище № 44 на базі Інгулецького гірничозбагачувального комбінату.

Перший набір складав 9 груп з різних спеціальностей: збагачувальники широкого профілю, електрозварники, слюсарі - авторемонтники.

У 1972-1973 н.р. в училищі функціонувало 26 груп. Відкриваються групи за професіями «Продавець продовольчих товарів», «Кухар». Вперше в Книгу пошани училища за відмінну поведінку, за успіхи в навчанні були занесені Сергій Чернов, Валентина Бабаніна, Грабовецький Віктор.

Грабовецький Віктор Борисович закінчив професійно-технічне училище № 44 у 1973 році за спеціальністю «Газоелектрозварник» і отримав диплом з відзнакою. Після закінчення училища пішов працювати на Інгулецький комбінат. На сьогодні працює в ДНЗ «Інгулецький професійний ліцей»

майстром виробничого навчання.

Ми пишаємось, що в колективі працювали видатні люди:

- учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни Швидь О.Є. та Тряпіцин В.О.;

- Сторчеус А.А., заслужений будівельник України (1963), заслужений працівник профтехосвіти України (1977), радник гірничорудного навчального центру в Ірані (1970-1972), директор СПТУ № 36 (1972-1999), новатор виробництва, реформатор системи СПТУ;

- позаштатний кореспондент міської газети «Червоний гірник»

Максименко С.А.

Пишаємося і нашими випускниками Коптєвим О.І., головним енергетиком рудника ПАТ «ІнГЗК», Литвиненко Ю.М., яка на цей час працює одним із редакторів каналу ICTV.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 29.05.2000 р. «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» реорганізовані професійно-технічне училище № 36, № 44 м. Кривого Рогу шляхом їх злиття у професійно-технічне училище № 44. Яке є правонаступником реорганізованих ПТУ. В педагогічний колектив влилися педагоги та майстри виробничого навчання ПТУ № 36. Серед них ветерани педагогічної ниви Гозбенко К.Є., Сторчеус А.А., Кебал М.І., Корнєв В.Г. та інші.

Історію творять люди, неспокійні серця яких надихають колектив на творчість. Це директори училища різних років:

- Геймур М.М. (1971-1985)

- Качан В.А. (1985-1996)

- Коваленко В.М. (1996-2001)

- Домшинський С.А. (2001-2004)

- Школяренко Ж.М. (2004 2015).

На теперішній час Інгулецький професійний ліцей підпорядкований Міністерству освіти і науки України, департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Стратегічною метою ліцею є підготовка кваліфікованих робітників, конкурентоспроможних на сучасному ринку праці.

–  –  –

Проведення уроків виробничого навчання майстром виробничого навчання Грабовецьким В.Б., випускником СПТУ № 44 1973 року

КРИВОРІЗЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

МЕТАЛУРГІЇ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Грек І.О.

На виконання наказу Держкомітету Ради Міністрів УРСР від 12.05.1977 р. № 87 та наказу начальника Дніпропетровського управління профтехосвіти від 22.06.1977 р. № 286 у червні 1977 року на виробничій базі заводу «Криворіжсталь» (нині – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») було відкрито міське професійно-технічне училище № 45.

У 1978 році відбувся перший випуск – дві групи: електромонтериобмотувальники і підручний сталевара.

80-90-і роки – це період становлення училища, зростання і зміцнення матеріальної бази. Було створено прогресивну систему навчання із частковим відривом від виробництва, яка була запроваджена вперше в Україні на базі металургійного комбінату. На базі училища у 1987 році відбулася Всесоюзна нарада працівників металургійної галузі.

Щоденна копітка праця дала свої результати: за досвідом формування висококваліфікованих робітників металургійної галузі до училища прибули делегації спеціалістів з Німеччини, Чехії. За досягнуті успіхи у підготовці робітничих кадрів ПТУ № 45 у 1991 році було названо кращим училищем металургів Радянського Союзу.

1997 рік – рік змін, відбулась реорганізація училища: в один навчальний заклад об’єдналися два училища – ПТУ № 45 та ПТУ № 31 (зараз це перший і другий корпуси).

У червні 2009 року ПТУ №45 було перейменовано на Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування.

За час існування і діяльності понад 35 років суттєво змінилися напрямки роботи навчального закладу. Впроваджуються сучасні інформаційні технології.

Центр сьогодні – це 30 обладнаних кабінетів, 15 навчально-виробничих майстерень, 2 спортивні зали, їдальні, крановий полігон, стадіон, бібліотеки, зал боксу, гуртожиток.

Навчальний корпус, 1978 рік Навчальний корпус, 2015 рік Модель доменної печі № 9 представляє учням викладач спецтехнології Шрамко Ю.І.,1979 рік Модель доменної печі № 9. Реконструйована учнями гр.

№17 «Електромонтер з обслуговування та електроустаткування»

Керівник: викладач спецдисциплін Гермак О.Л., 2015 рік

–  –  –

Урок виробничого навчання на зварювальному полігоні, 2014 рік Свято першого дзвоника (1979 – 1980 н. р.) До навчання приступили 26 груп у кількості 702 учнів

–  –  –

Відкриття спартакіади. Керівник фізичного виховання рапортує про готовність заступнику директора з НВР Петрову М.О.,1985 рік Відкриття спартакіади 2014-2015 н. р. Директор Центру Лєщинский О.В.

нагороджує найкращих спортсменів Спортивні змагання на стадіоні ПТУ № 45, 1985 рік Спортивні змагання на стадіоні КЦПОММ, 2014 рік

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ТРАНСПОРТНО –

МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено заступником директора з навчально – виховної роботи Ткачук Т.Б.

Відповідно до наказу Дніпропетровського управління профтехосвіти №143від 15.03.1983 року було створено професійно-технічне училище № 46 у м. Кривому Розі. Базовим підприємством училища був Новокриворізький гірничозбагачувальний комбінат. Підготовку проводили за 6 спеціальностями для металургійної галузі економіки держави.

Протягом минулих років навчальний заклад постійно реформувався під потреби економіки. В 2002 році училище реорганізовано в Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 534 від 01.10.2002 року.

Сьогодні це сучасний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників за 16 спеціальностями для металургійної та залізничної галузі.

За роки існування навчальним закладом підготовлено близько 8000 робітничих кадрів.

За багаторічну діяльність наш ліцей неодноразово був переможцем міських та обласних конкурсів фахової майстерності, учнівських конкурсів та спортивних змагань.

Педагогічні працівники навчального зкладу докладають зусиль щодо осучаснення матеріально-технічної бази.

–  –  –

Організація теоретичного навчання на уроці хімії, 1988 рік Сучасний урок хімії з використанням інноваційних технологій, 2015 рік Виробниче навчання слюсарів з ремонту автомобілів. Автомайстерня СПТУ № 46, 1985 рік

–  –  –

Організація виховної роботи: художня самодіяльність, 1987 рік Художня самодіяльність сьогодення: «Дозвілля – це життя», 2015 рік Зустріч учнів з ветранами з Великої Вітчизняної війни, 1989 рік До дня визволення України в бібліотеці ліцею організовано зустріч з ветераном – визволителем, Кривошеєм В.Г., 2014 рік Організація роботи з фізичної культури та спорту до Дня здоров'я, 1991 рік Спортивне свято присвячене Дню фізичної культури і спорту, 2015 рік

–  –  –

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Северин С.В., методистом Льобко Т.А.

Професійно-технічне училище було створено у квітні 1966 р. для підготовки робітничих кадрів Новомосковського металургійного заводу.

Спочатку навчання доводилося проводити в пристосованих приміщеннях одноповерхового будинку барачного типу. Тому першим викладачам і майстрам виробничого навчання училища довелося багато попрацювати, все зробити своїми руками.

Перших випускників училища було всього 95. Це висококваліфіковані робітники, 12 із них отримали дипломи з відзнакою.

ТУ № 2 реорганізовано в СПТУ № 48 – наказ № 557 від 27.08.1984р.

СПТУ № 48 реорганізовано в ПТУ № 48 м. Новомосковська - наказ № 69 від 27.07.1992р.

Ішли роки, училище розвивалося, розширювалося, і старе приміщення вже не могло вмістити всіх бажаючих навчатися. Тому у вересні 1974 року було відкрито новий навчальний корпус на 250 місць. Одночасно будували гуртожиток і їдальню.

Спочатку в училищі можна було придбати лише професію, а з 2000 року

– і середню освіту.

Сьогодні це великий і гарний навчальний заклад, який готує висококваліфікованих робітників за такими спеціальностями:

«Електрогазозварник», «Електрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах», «Слюсар з ремонту автомобілів.

Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Муляр.

Штукатур», «Кухар», «Кухар. Кондитер», «Монтажник гіпсокартонних конструкцій. Монтажник систем утеплення будівель», «Перукар (перукармодельєр)».

Щороку в училищі навчається близько 300 учнів. За 50 років існування училища було випущено і підготовлено близько 12 тисяч кваліфікованих робітників. Педагогічний колектив нараховує 30 осіб. ПТУ № 48 м.

Новомосковська очолює директор Бурлаков Володимир Михайлович, профспілковий комітет – Гапоненко Ольга Аркадіївна.

Формування і реалізація трудового потенціалу, перспективи його розвитку є надзвичайно важливим завданням для подальшого розвитку України в цілому, від вирішення якого залежить не тільки доля вітчизняної економіки та можливості її переходу на інноваційну модель ринкової економіки, а й стабільність соціально-політичного життя країни. Подальший розвиток економіки неможливий без належного забезпечення підприємств кваліфікованою робочою силою. Ось тому викладачі та майстри виробничого навчання професійно-технічного училища нашого міста роблять усе для того, щоб забезпечити регіон кваліфікованими робітниками металургійної, будівельної, харчової промисловості та сфери послуг.

–  –  –

Кабінет технічного креслення 1979 р.

Кабінет математики та технічного креслення 2015 р.

Спортивна зала 1980 р.

Спортивна зала 2015 р.

Лабораторія кухарів 1989 р.

Лабораторія кухарів 2015 р.

Кабінет технології приготування їжі 2005 р.

Кабінет технології приготування їжі 2015 р.

–  –  –

Учасники обласного огляду художньої самодіяльності 1976 р.

Духовий оркестр 1985 р.

Танцювальний колектив 2011 р.

Танцювальний колектив 2012 р.

–  –  –

Суботник 1980 р.

Суботник 2015 р

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКЕ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ

УЧИЛИЩЕ

Матеріали підготовлено методистом Забутною К.С.

Професійно-технічна освіта в Орджонікідзе веде свій відлік з моменту виходу наказу головного управління трудових резервів СРСР « Про підготовку до початку навчального року і про прийом міської і колгоспної молоді в ремісничі училища та школи фабрично - заводського навчання». За клопотанням міської ради народних депутатів Міністерство чорної металургії України видає наказ від 3 липня 1966 року за № 78 про відкриття в м.

Орджонікідзе ТУ-4. Спочатку двері училища відчинилися у навчальнокурсовому комбінаті Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату.

На базі училища проводилася підготовка робітників за такими спеціальностями: машиніст крокуючих екскаваторів, машиніст бульдозера, слюсар – ремонтник, електрогазозварювальник, штукатур.

У 1986 році училище отримало нагороду від заслуженого металурга України Якова Горбаня. У 1980 році закладу присвоєно звання «Краще училище чорної металургії СРСР», у 1981році - «Училище високої культури і зразкового побуту». У 1986 році ТУ-4 було реорганізовано в СПТУ-50.

Професійно-технічний заклад отримав свою затишну територію, навчальний корпус, майстерні, гарно оснащені навчальні кабінети, актову залу на 300 місць, їдальню та спортзал. Було створено всі умови не тільки для отримання професії, а й для інтелектуально-культурного розвитку учнів. За велику пошукову роботу і створення музею Бойової слави Верховна Рада УРСР присвоїла училищу ім'я Героя Радянського Союзу П.Гудзя.

Протягом минулих років навчальний заклад постійно реформувався під потреби економіки. Сьогодні училище здійснює підготовку кваліфікованих робітників за такими спеціальностями: електрогазозварник, електрогазозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, стропальник, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, маляр, штукатур, кухар, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи). З 2010 року училище очолює Дяченко Наталія Василівна. Невтомна працівниця, яка постійно готує власні і вивчає надані педагогами пропозиції щодо підвищення ефективності навчання та виховання молоді. За останні роки учні училища неодноразово були переможцями у міжнародних та всеукраїнських конкурсах, як Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка, Міжнародний конкурс молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт», Національний конкурс «INFOMATRIX»

та інші. Училище бере активну участь в обласних олімпіадах, конкурсах фахової майстерності, фестивалях та виставках. Під час круглого столу «Довкілля-2015» колектив отримав грамоту за організацію якісної екологопросвітницької діяльності серед молоді та залучення її до практичних природоохоронних заходів. За підсумками конкурсів Шостої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти - 2015» Державний професійно-технічний навчальний заклад «Орджонікідзевське професійно-технічне училище» отримав бронзову медаль.

–  –  –

Кабінет спецтехнології 1986 та 2015 роки Кабінет спецтехнології 1986 та 2015 роки Музей Бойової слави 1986 та 2015 рік Методичний кабінет 1986 та 2015 роки

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ З

ПОЛІГРАФІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Матеріали підготовлено заступником директора Юденковою О.П.

Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій» (далі ДНЗ «МВПУПІТ»), третього атестаційного рівня та першого рівня акредитації за трьома спеціальностями.

Навчальний заклад очолює Макаров Володимир Адольфович, який займає цю посаду з 2001 року. Загальний педагогічний стаж – понад 20 років, викладач вищої категорії, має педагогічне звання «викладач-методист», медаль «Відмінник освіти України», нагрудний знак «А.С. Макаренко», Почесні дипломи МОН та НАПН України.

Свою діяльність ДНЗ «МВПУПІТ» розпочав з 1920 року як Катеринославська школа поліграфічного виробництва. За 95 років свого існування навчальний заклад реорганізовувався вісім разів, що було спричинено реформуванням мережі ПТНЗ, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України. З 2010 року функціонує як Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій» (Наказ № 103 МОНУ від 10.02.2010 «Про зміну типу та перейменування Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій»).

Юридична адреса училища: вул. Ленінградська, 56, м. Дніпропетровськ, 49038, тел./факс (056) 778-30-25, e-mail: mvpupit_uch.chast@ua.fm; офіційний веб-сайт: center-polygraph.org.ua.

Успішність начального закладу підтверджується державними нагородами. Провідні фахівці в галузі освіти дають високу оцінку досягненням ДНЗ «МВПУПІТ»: присвоєно почесні звання «Лідер сучасної освіти», «Флагман освіти України»; нагороджено золотими, срібними, бронзовими медалями Академії педагогічних наук та Міністерства освіти і науки України за модернізацію змісту професійно-технічної освіти та постійний інноваційний пошук.

Навчальний заклад входить до Асоціації поліграфічних професійнотехнічних навчальних закладів України. В училищі забезпечується багатофункціональність та мультитехнологічність навчання, міжнародне співробітництво (участь в проектах ТACIS, Teacher Development Program, Senior Experten Service «SES»). Топ-рейтингові соціальні партнери, нові технології продуктивного підходу забезпечують 100% працевлаштування випускників. На базі училища продовжується впровадження результатів Всеукраїнського експериментального педагогічного майданчика АПН та МОН України за темою «Моделювання діяльності інноваційного навчального закладу на основі соціального партнерства, як підсистеми управління якістю освіти».

На цей час, згідно з наказом Департаменту освіти і науки облдержадміністрації № 520/0/212-14 від 28.08.2014 розпочато регіональний експеримент щодо реалізації завдань допрофільної підготовки та профільного навчання, створено регіональний ресурсний центр «Професійний розвиток молодіжних ініціатив»

та освітній округ «Професійна альтернатива», до складу якого входять 5 загальноосвітніх шкіл.

У ДНЗ «МВПУПІТ» створені необхідні умови та можливості для успішної організації освітнього процесу: підбір педагогічних кадрів, систематичне підвищення їх кваліфікації, створення комплексів методичного забезпечення навчальних дисциплін, інформаційна, комп’ютерна та лабораторна бази, запровадження сучасних педагогічних технологій навчання.

Комп’ютерні кабінети та лабораторії обчислювальної техніки об’єднані в локальну мережу. У навчальному корпусі ефективно працюють: кабінет видавничих систем; лабораторія технології друкарської справи; навчальнодемонстраційний центр поліграфічних матеріалів; лабораторія контролю якості поліграфічної продукції; лабораторія розвитку, менеджменту та моніторингу освітніх послуг; лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій та ступеневої освіти.

Практика є невід’ємною частиною підготовки фахівців для видавничополіграфічної галузі та сфери інформаційних технологій. Учні усіх напрямків підготовки на 100% забезпечені робочими місцями для проходження виробничої практики, що можна відзначити як позитивне досягнення та плідну роботу з підприємствами Дніпропетровська, серед яких є ТОВ «Баланс Клуб», ТОВ «Арт-Прес»,ТОВ «Видавничий дім «Савченко», Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», ТОВ «Глобус» та інші.

–  –  –

Підсумовуючи сказане, можна переконливо стверджувати, що більшість чинників, які впливають на якість підготовки поліграфічних кадрів та офісних працівників в ДНЗ «МВПУПІТ» оцінюється позитивно. Посвідченим педагогічним колективом розроблено та впроваджено авторську модель підготовки кадрів на основі використання сучасних інноваційних виробничих технологій.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЗАЛІЗНИЧНИЙ

ЛІЦЕЙ Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Лемешкіною Т.К.

Наказом 457/01 від 20.09.1920 року ліцей почав функціонувати як школа фабрично-заводського учнівства Нижньодніпровських вагонних майстерень Катерининської залізниці. Про його заснування було складено протокол від 25.05. 1920 року. Першим директором було призначено Лебедя Дмитра Захаровича.

Перший набір складав 90 осіб. На навчання приймали дітей віком 14-17 років, які закінчили курс двокласних міських чи церковнопарафіяльних шкіл. У 20-30 роки переважним правом навчатися користувались діти працівників залізниці. Термін навчання становив 5 років, із яких 3 роки учні навчались у класах, а протягом двох інших перебували на обов’язковії практиці на залізниці. У навчальних планах були Закон Божий, арифметика, практична геометрія, загальна та прикладна механіка. Всі ці предмети вивчалися в обсязі навчального плану нижчих технічних училищ, але були профільно орієнтовані на роботу майбутнього випускника на залізничному транспорті. Заняття проходили щоденно як у навчальних, так і в залізничних майстернях.

Випускники 20 – 30 – х років брали активну участь у виконанні перших планів п ятирічок. Ми пишаємось, що серед перших випускників був Худокормов Василь Іванович, колишній начальник ДВРЗ. Серед вихованців нашого закладу були і такі видатні люди, як колишній заступник міністра МПС Малькевич Л.П., колишній декан факультету «Електрифікація залізничних шляхів» Латишев С.К, колишній декан факультету «Електрифікація залізничних шляхів», Коротєєв І.М. – колишній завідувач кафедри «Вагони та вагонне господарство».

В роки Великої Вітчизняної війни багато випускників училища були нагороджені високим званням Героя Радянського Союзу : Агієнко В.Т., Бурмака В.А., Мотуз І.Ф., Осипенко О.Т. Лауреатом Державної премії став Бутко І.К. Наше старше покоління впроваджувало і займалось пошуком найбільш ефективних методів навчання протягом 20 – 40-х років. Лише у кінці 50 –х – на початку 60-х років склалися сприятливі умови для розвитку професійно – технічної освіти.

Історію творять люди, неспокійні серця яких творчо надихають малі чи великі колективи для поступального руху вперед. Це директори училища різних років: Лебідь Дмитро Захарович (1920 -1927р.) Кулінич Володимир Миколайович (1927 – 1933р.) Головин Павло Васильович (1933 – 1941р.) Яковлев Микола Антонович (1941 – 1949 р.) Ротницький Владислав Іванович (1949 – 1962р.) Яковлев Миколай Антонович (1962 – 1964р.) Сербиненко Федір Федорович (1964 – 1974р) Трошин Володимир Іванович (1974 – 1984р.) Рябко Сергій Іванович (1984 – 1987р.) Шевченко Володимир Федорович (1987 – 1999р.) Сендецький Олексій Архипович (1999 – 2007р.) Рибак Світлана Миколаївна (з 2007 року) На теперішний час Дніпропетровський професійний залізничний ліцей – державний професійно-технічний заклад ІІ рівня атестації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України і внесений Державним комітетом статистики України до Єдиного реєстру підприємств та організацій України (довідка Дніпропетровського обласного управління статистики №16918 від 18.05.2005 про включення до ЄДРПОУ) Стратегічною метою ДПЗЛ є підготовка кваліфікованих робітників відповідно до державних стандартів ПТО, конкурентоспроможних на сучасному ринку праці. Наші зацікавлені сторони – роботодапвці, учні та їх батьки, які очікують на якісну, кваліфікаційну підготовку та можливість працевлаштування.

Основним замовником кадрів є Придніпровська залізниця та її підрозділи.

Це локомотивне депо Нижньодніпровськ – вузол, локомотивне депо – Дніпропетровськ, вагонне депо Дніпропетровськ, вагонне депо Нижньодніпровськ – вузол, вагонне депо ст. Синельникове. Також замовниками кадрів виступають Дніпропетровський метрополітен та річковий порт.

Ліцей має 10 кабінетів спецдисціплін, 8 навчальних кабінетів загальноосвітних дисциплін, 3 лабораторії, 3 майстерні, їдальню, спортивну залу, спортивний майданчик, актовий зал, читальний зал, бібліотеку.

Без сумніву, Дніпропетровський професійцний ліцей зробить рішучі кроки у майбутнє, спираючись, перш за все, на власні сили, на могутній потенціал своїх працівникв, високий професіоналізм, згуртованість трудового коллективу.

1949 рік, учні групи №11 «Слюсар – вагонник», майстер в/н Головко П.Н.

2014 рік, учні групи №15 «Слюсар з ремонту рухомого складу, машиніст електровоза, машиніст тепловоза», майстер в/н Зарецький А.С.

1946 рік. У слюсарних майстернях краща бригада слюсарів, учнів групи №2

–  –  –

2015 рік. Сучасний кабінет-лабораторія «Електровозне господарство»

1979 рік. Виступ агітбригади «Провідник пасажирського вагона»

2015 рік. Учні ДПЗЛ беруть участь у концерті «Фестивальний дивограй профтехосвіти»

2014 рік. Учні ДПЗЛ під час проходження виробничої практики 2014 рік. Учень ДПЗЛ на виробничому навчанні у локомотивному депо

–  –  –

МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ

ПЕРЕПІДГОТОВКИ ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Матеріали підготовлені заступником директора Моськіним С.І.

24 липня 1979 року відповідно до наказу Дніпропетровського обласного управління профтехосвіти було відкрито технічне училище № 13 з метою підготовки кваліфікованих робітників за спеціальностями електрогазозварник, слюсар механо-складальних робіт, токар, фрезерувальник, машиніст кранів для турбінного заводу «Восход», який було визначено базовим підприємством для новоствореного закладу.

Для підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі з неповною середньою освітою та здобуттям атестата про середню освіту наказом Міністерства освіти України № 156/3 «Про реорганізацію профтехучилищ системи профтехосвіти Української РСР» від 13.07.84 р. ТУ № 13 було реорганізовано в СПТУ № 59.

У 1990 році навчальний заклад очолив і працює сьогодні Балакін Володимир Григорович — кандидат педагогічних наук, доцент, член МАНЕБ.

У 1994 році на виконання Міжурядової угоди України і Німеччини від 09.10.1994 р. та згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 08.02.1994 р. на базі СПТУ № 59 було створено Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (далі МЦППВ) з метою їх професійної перепідготовки та соціальної адаптації. У Центрі з’явилися нові професії: слюсар з ремонту автомобілів, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, оператор ПК, кравець, кухар, перукар та ін.

На теперішній час МЦППВ — багатопрофільний ступеневий навчальний заклад, до складу якого за відповідними наказами Міністерства освіти України в 1997 році приєднано ПТУ № 47, у 2001 році — ПТУ № 8, а у 2003 році — ПТУ № 82 смт Широке Дніпропетровської області.

Навчальний заклад є об’єктом науково-педагогічних досліджень у галузі ступеневої професійної освіти. У 1999 році було відкрито експериментальний педагогічний майданчик Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, у 2000 році — Міністерства освіти і науки України з проблем розробки нових організаційних форм підготовки кваліфікованих робітників, молодших спеціалістів за напрямами «Інженерна механіка», «Легка промисловість», «Харчова технологія та інженерія».

У 2003 році Центр отримав ліцензію на підготовку молодших спеціалістів зі спеціальностей:

«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», «Швейне виробництво», «Технологія харчування». Навчально-виховний процес забезпечують 127 високопрофесійних педагогічних працівників, у тому числі 42 штатні викладачі та 54 майстри виробничого навчання; серед них 3 кандидати наук, 4 старші викладачі, 12 викладачів вищої категорії, 12 викладачів-методистів.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання першої категорії»

встановлено 15 майстрам.

Сьогодні Центр пропонує: первинну професійну освіту; підготовку молодших спеціалістів; професійно-технічне навчання; перепідготовку та підвищення кваліфікації за 74 робітничими професіями. Замовниками робітничих кадрів є 160 підприємств Кривого Рогу різної форми власності.

МЦППВ — потужний навчальний комплекс, який має 12 навчальновиробничих корпусів, майстерні й лабораторії, 3 бібліотеки, спортивні та актові зали, 5 комп’ютерних класів, власну локальну мережу Інтранет для функціонування дистанційної освіти. У 2008 р. МЦППВ відзначено знаком «Флагман сучасної освіти України»; а в 2009 р. національною програмою «Діловий імідж України. Національні досягнення» номіновано золотою відзнакою «Визнання року — 2009».

–  –  –

Урок виробничого навчання зварників Сучасна майстерня з підготовки електрогазозварників Першокурсники у токарній майстерні Набуття професійної майстерності у токарній майстерні У майстерні підготовки електромонтерів Професійне зростання на виробничому навчанні електромеханіків

–  –  –

Випускний бал. Нова життєва сторінка

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено заступником директора Падеріною Т.М.

Економічний рівень будь-якої країни визначає технічна оснащеність промислових підприємств і рівень кваліфікації робітничого потенціалу.

Вирішувати проблему кадрів покликані професійно-технічні навчальні заклади, які з року в рік роблять свій важливий внесок у процес становлення, зростання та розбудови незалежної держави – України. Саме одним із таких закладів є Криворізький професійний ліцей.

Наш ліцей пройшов невеликий історичний шлях, але має багаторічний досвід навчання і виховання робітничих кадрів металургійної, взуттєвої та торговельної галузей для потреб Кривого Рогу.

Відповідно до наказу № 58 Держкомітету УРСР з профтехосвіти від 27.03.1987 року розпочало свою історію і здійснило свій перший набір майбутніх спеціалістів ПТУ № 66 міста Кривого Рогу.

Спочатку проводилася підготовка учнів за 6 професіями. Базовими підприємствами були «Кривбасрудоремонт», трест «Дніпродомнаремонт» та Криворізький завод з ремонту дизельних автомобілів.

Але процес розвитку суспільства вимагає нових підходів і принципів вирішення тих чи інших завдань сьогодення, пошуку нових форм і методів навчання. І тому на початку нового століття відбулися реорганізаційні зміни нашого навчального закладу. У грудні 2002 року наказом Міністерства освіти і науки № 534 від 01.10.2002р. "Про вдосконалення мережі ПТНЗ Дніпропетровської області" та наказом управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації №736 від 17.10.2002 р. ПТУ № 66 реорганізовано в Криворізький професійний ліцей, який є одним із наймолодших і найсучасніших закладів професійної освіти нашого міста.

На теперішній час ми маємо ліцензію з 10 професій, 6 з яких інтегровані.

Матеріально-технічна база та навчально-методичне забезпечення ліцею відповідає вимогам державних стандартів.

Починаючи з 2003 року, розпочалася робота у сфері допрофесійної підготовки учнів загальноосвітніх середніх закладів.

Перлиною нашого ліцею є музей вишиванки, створений викладачем технічного креслення Терещенко Любов’ю Мефодіївною.

За час своєї діяльності учні та педпрацівники ліцею неодноразово були переможцями обласних та міських конкурсів фахової майстерності. Маємо переможців у спортивних змаганнях на рівні міста та області та у предметних обласних і міських олімпіадах.

Суттєво змінилися (з часу реорганізації) напрями діяльності ліцею щодо організації і проведення виробничого навчання та практики учнів. Наш колектив знаходиться у постійному професійному пошуку, ми вивчаємо попит роботодавців, їхні новітні технології і організацію роботи для того, щоб забезпечити саме для них необхідний рівень підготовки.

Навчальний корпус, 1987 рік Навчальний корпус, 2015 рік Учнівська молодь, 1987 рік Учнівська молодь, 2015 рік Навчальний процес, 1989 рік Навчальний процес, 2014 рік Виробнича практика, 1987 рік Виробнича практика, 2013 рік

–  –  –

Музей вишиванки, 2014 рік (відвідування музею учнями середньої школи)

МАРГАНЕЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено заступником директора Лонською Н.В.

Марганецький професійний ліцей існує 27 років. Свою діяльність він розпочав як ПТУ № 68, створене у 1988 році наказом державного комітету РТО УРСР № 307 від 22.06.1988 р. на базі двох філій: Орджонікідзевського ПТУ № 50 з професіями технічного напрямку та Дніпропетровського ПТУ № 63 з професіями легкої промисловості та побутового обслуговування.

У 1996 році перейшли на навчання спеціалістів з отриманням середньої освіти і розпочали підготовку за курсовою та індивідуальною формами навчання. Наказом Міністерства освіти і науки України № 73 від 07.02.2009р.

«Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» ПТУ № 68 надано статус Державний професійно-технічний навчальний заклад «Марганецький професійний ліцей».

За роки існування навчальним закладом підготовлено для підприємств міста, області, України понад 9 тисяч кваліфікованих робітників.

Колектив ліцею двічі отримував найвищу нагороду – Золоту медаль національної виставки - презентації «Інноватика в сучасній освіті» у Києві та одну срібну.

За рокиу діяльності навчальний заклад неодноразово був переможцем всеукраїнських, обласних конкурсів фахової майстерності. Зокрема, 9 місце у Всеукраїнському конкурсі кравців – вишивальниць у м. Рівне, 3 місце у ІІ турі конкурсу професійної майстерності з професії «Кравець», 2 місце у ІІ турі конкурсу професійної майстерності з професії «Штукатур – лицювальник, плиточник». В обласному конкурсі «Сучасна бібліотека навчального закладу» – ІІ місце.

Три роки діє обласний експериментальний майданчик з виховної роботи з формування професійної культури та компетентності робітничих кадрів.

Під час проведення у Дніпропетровську ярмарки виховних педагогічних технологій наш навчальний заклад отримав диплом І ступеня у номінації «Методичний супровід виховної діяльності в ПТНЗ». Творча група працює над створенням електронного підручника з професії «Штукатур» ІІІ розряду.

Талановиті учні неодноразово посідали призові місця в обласному конкурсі художньої самодіяльності «Фестивальний дивограй профтехосвіти».

В рамках проекту «Україна в Європі, Європа в Україні: очима молоді»

євроклуб Evrostart двічі був призером конкурсу пошукових та творчих робіт серед студентської та учнівської молоді.

Педагогічні працівники МПЛ докладають зусиль щодо осучасненню матеріально-технічної бази.

–  –  –

Історія заснування та розвитку Марганецького професійного ліцею нерозривно пов’язана з історією Марганецького гірничо – збагачувального комбінату ПАТ МГЗК, який був і залишається основним замовником робітничих кадрів ліцею. На сьогоднішній день кожен четвертий працівник комбінату – випускник ліцею.

–  –  –

ЦЕНТР ПІДГОТОВКИ І ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ

КАДРІВ № 1 Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 (ЦППРК №1) створено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1997 року №526 Про вдосконалення мережі вищих та професійно–технічних навчальних закладів шляхом ліквідації Криворізьких професійно–технічних училищ № 9, 10, 28 і є правонаступником.

Професійно-технічне училищ №9 розпочало своє існування 15 листопада 1944року як школа фабрично-заводського навчання № 44, яку очолив Борис Олексійович Яресько. У післявоєнні роки на навчання до ФЗН № 44 прибула молодь з Рівненської, Дрогобицької, Кіровоградської областей та прилеглих до міста Кривого Рогу сіл, щоб оволодіти професією будівельника. В 1945 році на навчання було зараховано близько тисячі майбутніх будівельників повоєнних промислових та житлових об’єктів, навчали учнів 56 майстрів виробничого навчання. В 1946 році на базі школи ФЗН № 44 було організоване ФЗН №16, директором якого став Чешенко В.Г. У 1954 році школа ФЗН №16 була реорганізована у будівельну школу № 6, а в 1955 році – у будівельну школу № 10. У 1960 році, після реорганізації будівельних шкіл № 6 та 10, було створено новий навчальний заклад - міське професійно – технічне училище № 9, базовим підприємством якого став трест Криворіжстальконструкція.

В різні роки названі навчальні заклади очолювали директори:

Л.І.Брейман, Н.П.Калмиков, В.Л.Лепеха, В.П.Качалов.

Серед випускників училища – знатний будівельник, Герой Соціалістичної праці Іван Арсентійович Бакунець, заслужений будівельник України Олексій Пилипович Шумаков. Випускник училища Олег Максимов посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки за виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані.

Історія професійно – технічного училища №28 розпочинає свій відлік 10 жовтня 1946 року, коли було створено ремісниче архітектурно – художнє училище №10. Воно вело підготовку робітників таких спеціальностей: малярів

– альфрейщиків, виконавців терасо – мозаїчних робіт, ліпників – модельщиків, столярів – краснодеревників для базового підприємства Криворіжбуд. З 1954 року базовим підприємством цього навчального закладу стає трест Дніпрометалургмонтаж і вводяться нові спеціальності: слюсар – монтажник, маляр – штукатур, слюсар – сантехнік, електрогазозварник. У 1963 році училище № 10 було реорганізовано у новий навчальний заклад - міське професійно– технічне училище №28.

В різні роки РУ №10 і ПТУ №28 очолювали директори: Л.П.Бабенко, Ф.В.Зінькович, В.А.Шеїн, В.М.Павлік, О.Ф.Капустинський, А.М.Солов’янов, В.П.Качалов, В.А.Іслам, В.В.Крицький.

Серед випускників: ветерани училища, відмінник освіти України Стрільцов М.В., керівник архітектурних проектів оздоблення Палацу культури Будівельник (нині комунальний заклад культури Народний дім) Герой Соціалістичної праці Ганна Армашова.

Професійно – технічне училище №10 було відкрито 15 жовтня 1976 року як навчальний заклад будівельного профілю з базовим підприємством трест Криворіжбуд. Директором його був призначений Іван Федорович Гончаров, який очолював ПТУ № 10 до 12 липня 1996 року, а його послідовником став - Володимир Алімович Іслам.

Щорічний випуск училища складав 250 – 300 кваліфікованих робітників.

За роки існування училища підготовлено 5150 випускників.

У 1982 році група оздоблювальників училища стала переможцем обласного змагання будівельних груп профтехучилищ на приз імені Героя Соціалістичної праці Івана Ганчева.

64 випускники училища виконували інтернаціональний обов’язок в Афганістані, двоє з них Ведміцький Віктор і Плахотний Валерій, загинули.

Така коротка передісторія створення сучасного професійно – технічного навчального закладу - Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів №1.

За роки існування заклад підготував не один десяток тисяч кваліфікованих робітничих кадрів. У свій час у професійно – технічному навчальному закладі працювали, а деякі працюють і донині, педагогічні працівники, імена яких увійшли до енциклопедичного видання Професійно

– технічна освіта України: ХХ століття. Серед них відмінники освіти України Василиненко В.М., заступник начальника управління науки та освіти Дніпропетровської облдержадміністрації; Сапіга В.О., голова комітету профтехосвіти м.Кривого Рогу, кавалер ордена Дружби народів;

Гончаров І.Ф., колишній директор ПТУ № 10, нагороджений Почесним знаком За заслуги перед містом (Кривим Рогом), Почесним знаком Всеукраїнської асоціації працівників профтехосвіти; Данченко Л.І., викладач суспільних дисциплін, заслужений вчитель України.

Ветерани профтехосвіти, які зробили значний внесок у підготовку висококваліфікованих робітників, нагороджені Почесним знаком Всеукраїнської асоціації працівників профтехосвіти: директор Центру Іслам В.А., майстри виробничого навчання Божко Є.В., Близнюк Н.С., майстер виробничого навчання Медяник В.М. – орденом „Знак Пошани.

Випускники Центру зводили найважливіші будівельні об’єкти Кривбасу, гірничо–збагачувальні комбінати, споруджували цехи та домни комбінату Криворіжсталь, коксохімічного та інших заводів нашого міста, усієї України та Радянського Союзу, працювали на спорудженні та відбудові кар’єрів і шахт. Теперішні учні та випускники продовжують працювати на всіх найважливіших будовах нашого міста, гідно несуть естафету тих, хто закінчував рідний професійно – технічний навчальний заклад.

Іслам Володимир Алімович, директор ПТУ №28 м.Кривий Ріг, 1989 р.

Директор ЦППРК №1 м.Кривий Ріг Іслам В.А. з ученицями, День Незалежності, 2013р.

Педагогічний колектив ПТУ №9 (директор Лєпєха В.Л.), 1978 р.

Педагогічний колектив ПТУ №10 (директор Гончаров І.Ф.), 1986 р.

Близнюк Н.С., майстер виробничого навчання ПТУ №28 м.Кривий Ріг, відмінник освіти УРСР, 1958 р.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ Матеріали підготовлено заступником директора Ягодкою О.Г.

Дніпропетровський регіональний центр професійно-технічної освіти є державним професійно–технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і внесений Державним комітетом статистики України до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (довідка відділу статистики у Дніпропетровському районі про включення до ЄДРПОУ АА № 900978 від 15.10.2013 року.), що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно – технічної та повної загальної середньої освіти. Центр здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і незайнятого населення. Основні завдання на право провадження освітньої діяльності у сфері професійно – технічної освіти визначені в Статуті Дніпропетровського регіонального центру професійнотехнічної освіти, затвердженому Міністерством освіти і науки України від 13.09.2013р. № 1305, зареєстрованому Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 03.10.2013р. (номер запису № 12241050005036887).

04.07.1997р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1997р. № 526 Про вдосконалення мережі вищих та професійно-технічних навчальних закладів видано відповідні накази Міністерства освіти України „Про вдосконалення мережі професійно-технічних закладів у Дніпропетровській області № 178 від 04.06.1997р., Про створення навчальновиробничого центру в м. Дніпропетровську № 200 від 05.06.1997р. та управлінням освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 313 від 04.06.1997р., за якими було ліквідовано професійно-технічні училища № 19 та № 20 м. Дніпропетровська і створено на їх базі спеціалізований навчальний заклад – Дніпропетровський навчально-виробничий центр №2.

Свого часу професійно-технічне училище № 19 було створено у 1975 році як базове для Дніпропетровського домобудівельного комбінату № 1.

Професійно-технічне училище №20 було засновано у 1947 році як спеціальне ремісниче училище, а в 1972 році трест „Дніпросантехмонтаж став базовим підприємством цього навчального закладу.

На базі хлібного тресту м.Дніпропетровська наказом Міністерства харчової промисловості УРСР від 30.01.1973р. № 413 було створено школу ФЗН. В 1975 році школа ФЗН отримала статус училища хлібопекарної промисловості Дніпрохлібоб’єднання. У 1984 році згідно з постановою ЦК КПРС СРСР від 12.04.1984р. № 315 та наказом Міністерства хлібопродуктів і держпрофорба УРСР від 07.07.1984р. № 133а/187 училище хлібопекарної промисловості перейменовано в середнє професійно-технічне училище № 65. У 1992 році наказом Обласного управління народної освіти від 17.07.1992р. № 69 середнє професійно-технічне училище № 65 було перейменовано в професійнотехнічне училище № 65.

30.10.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1998р. № 481 «Про затвердження Комплексних заходів щодо формування ступеневої професійно-технічної освіти, спеціалізації та перепрофілювання професійно-технічних навчальних закладів» видано відповідні накази Міністерства освіти і науки України «Про вдосконалення мережі професійнотехнічних навчальних закладів Дніпропетровської області» № 956 та наказ головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів» від 12.11.2007р. № 943, за якими було перейменовано професійнотехнічне училище № 65 м. Дніпропетровська у державний професійнотехнічний навчальний заклад «Дніпропетровський професійний ліцей харчових технологій».

За наказом управління народної освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про зміну підпорядкування філії ПТУ № 79 сел.

Чумаки» від 06.07.1994р. № 409 було передано у підпорядкування ПТУ № 65 м.

Дніпропетровська (філія ПТУ № 79 сел. Чумаки).

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання діяльності державних професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровська» від 15.08.2013р. № 1181 та наказом департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про виконання наказу Міністерства освіти і науки України» від 20.08.2013р. № 645/0/212-13 було припинено діяльність державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпропетровський професійний ліцей харчових технологій» шляхом реорганізації (приєднання) до Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2 та змінено назву Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2 на Дніпропетровський регіональний центр професійно-технічної освіти.

Майстерня, де проводилися заняття виробничої практики з професії «Столяр» (*1989 рік) Відповідно до сучасних вимог на ринку праці майстерню переобладнано на майстерню з підготовки фахівців – гіпсокартонників (2015 рік)

–  –  –

У сучасному кабіне матиматики проводяться заняття сьогодні(2015 рік) Спортивна зала І корпус ДРЦ ПТО (1989 рік) Вигляд спортивної зали сьогодні (2015 рік) Актова зала І корпусу ДРЦ ПТО (1989 рік) Такий вигляд актова зала має сьогодні (2015 рік)

–  –  –

Сучасне життя вимагає сучасних правил. Тому майстерня зварювальних робіт щороку наповнюється сучасним обладнанням, серед якого є зварювальний апарат для пластикових труб та зварювальний тренажер системи 3D для виконання віртуальних робіт, для навчання фахівців – електрогазозварників Кабінет української мови і літератури ІІ корпусу (1989 р.) У сучасному кабінеті української мови проводяться заняття сьогодні(2015 р.) Актова зала ІІ корпусу ДРЦ ПТО (1989 рік) Такий вигляд актова зала має сьогодні (2015 рік) Напутнє слово директора училища Реутовської Г.С. 1977р. перед державною кваліфікаційною атестацією (у минулому ПТУ 65, сьогодні ІІІ корпус ДРЦ ПТО) Традиції не змінюються, напутнє слово директора ДРЦ ПТО Кривозуба В.М. 2015рік Практичні заняття в майстерні 2000 року учні оволодівають професією пекар

–  –  –

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

БУДІВНИЦТВА У 1944 році наказом Наркомату від 19 квітня 1944 року за № 79 ремісниче училище №5 було об’єднано з школою фабрично-заводського навчання №

8. Перелік професій, за якими велась підготовка, збільшився. З’явились нові професії: «Автослюсаршофер», «Монтажник металевих конструкцій», «Складальник-монтажник будівельних конструкцій», «Муляр, пічник», «Електромонтер», «Жерстяник».

За останні роки навчальний заклад крок за кроком прямує до побудови позитивного іміджу, формування сучасного освітнього середовища, підготовки висококваліфікованого професійно мобільного робітника.

За 70-річну історію навчальним закладом підготовлено понад 20 тисяч робітничих кадрів.

Характерними ознаками сьогодення закладу є небайдужість, активна повсякденна педагогічна діяльність, щира любов до молоді, високий професіоналізм педагогів, які своєю працею формують кваліфікованого робітника, громадянина, допомагають йому ствердитися як особистості.

Ми є учасниками і призерами міжнародних, всеукраїнських, обласних заходів і виставок виробничого, науково-методичного, спортивного і виховного спрямування. Функціонують два сучасні навчально-практичні центри з вивчення нових виробничих технологій і матеріалів торгових марок Ceresit і Knauf. У 2015 році учень нашого училища Андрій Кулібаба посів призове ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності з професії «Штукатур».

Сьогодні Дніпропетровське вище професійне училище будівництва є флагманом професійної освіти міста Дніпропетровська в галузі будівництва.

–  –  –

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ №6 Матеріали підготовлено заступником директора Бондаревською Л.І 15 травня 1944 року за рішенням Державного Комітету Оборони на базі управління будівництва та відбудови заводів Міністерства шляхів зв’язку було організовано школу ФЗН № 10 з шестимісячним терміном навчання для прискореної підготовки молодих кваліфікованих будівельників. Контингент школи складав 300 учнів.

40-50 роки ХХ століття - учні училища та його випускники брали участь у повоєнній відбудові об’єктів Придніпровської залізниці.

–  –  –

Олімпійське селище м.Москва, об’єкти Харківського та Дніпропетровського метрополітену, участь в будівництві житла у Київській області для переселенців з Чорнобильської зони, Будинок дружби у Варшаві (Польща), метро в Єревані, житлові комплекси в Києві, Харкові, Запоріжжі, Самарі, будівництво гуртожитків для студентів ВНЗ, будівництво палацу молоді, музичного училища, 28-поверхового будинку на набережній Перемоги – це невеликі фрагменти роботи в рідному місті.

10 січня 2008 року - відкриття регіонального навчально-практичного центру. сучасних будівельно-монтажних технологій.

–  –  –

За 70 років існування училища було підготовлено 18900 кваліфікованих робітників.

Сьогодні сучасний навчальний заклад здійснює підготовку кваліфікованих робітників за 15 спеціальностями для будівельної галузі країни та закордону.

Учні училища неодноразово були переможцями республіканських та обласних змагань з різних видів спорту, активними учасниками конкурсів фахової майстерності.

Матеріально-технічна база училища постійно оновлюється згідно з вимогами сучасності.

–  –  –

Кабінет сантехніків 60 років Сучасний кабінет сантехмонтажу 2010 рік

КРИВОРІЗЬКИЙ ЦЕНТР ПІДГОТОВКИ ТА

ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ БУДІВЕЛЬНОЇ

ГАЛУЗІ Матеріали підготовлено заступником директора Яременко О.І. та викладачем Мордовець С.В.

Навчальний заклад було засновано за наказом начальника обласного управління "Трудові резерви" від 15 серпня 1956 року "Про організацію будівельної школи на базі тресту Кривбасрудбуд" з 10 місячним строком навчання iз загальним контингентом 200 осіб, який мав назву Будівельна школа № 13. Підготовка велась за 6, а згодом за 14 спеціальностями для будівельної галузі економіки держави.

Навчалися учні з різних республік Радянського Союзу, а випускники направлялися на будівельні підприємства країни. 3 1983 року в навчальному закладі оволодівають професією іноземні громадяни.

У 2009 році на базі навчального закладу відкрито Криворізький регіональний навчально-практичний центр компанії «Хенкель Баутехнік Україна» у рамках спільного з Міністерством освіти і науки України соціально-освітнього проекту з впровадженням інноваційних технологій у навчальний процес.

У 2010 році між ДНЗ «Криворізький центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» та філіалом РІПО «Індустріально-педагогічний коледж» (Білорусія, Мінськ) підписано договір «Про дружбу, співпрацю і партнерство»

На теперішній час контингент учнів складає понад 400 осіб, які навчаються за 17 спеціальностями. За час існування навчальний заклад випустив близько 12 тисяч спеціалістів будівельної галузі. Сьогодні ДНЗ «КЦППРКБГ» знають в Україні, як один з передових навчальних закладів, який використовує для навчання учнів новітні технології та найсучасніші матеріали, про що свідчать неодноразові перемоги на всеукраїнських конкурсах фахової майстерності.

Змінювалися назви навчального закладу, але незмінною залишалася основна мета - підготовка кваліфікованих робітників для будівельних підприємств міста Навчальний корпус 1956 року Навчальний корпус 2015 року Майстерня зварників 1968 року Майстерня зварників 2015 року Майстерня штукатурів 1971рік Майстерня штукатурів 2015 рік Навчальний кабінет спецтехнологій 1960 рік Навчальний кабінет спецтехнологій 2014 рік Спецодяг опоряджувальників 1972 рік Спецодяг опоряджувальників Центру у 2015 році Виробниче навчання в майстерні плиточників 1965 рік Виробниче навчання в майстерні плиточників 2015 рік Приміщення їдальні 2010 рік Приміщення їдальні 2013 рік Військово-патріотична гра «Зарница» 1969 рік Військово-патріотична гра «СПАЛАХ», взвод «СОКІЛ»2014 рік Заняття в спортивній залі 1970 рік Робота секції в спортивній залі 2010 рік Зустріч з ветераном ВВВ О.В. Мартиновою1982 рік Зустріч з дитиною війни О.О. Шерудило, 2013 рік

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ЦЕНТР ПІДГОТОВКИ ТА

ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ БУДІВНИЦТВА ТА

АВТОТРАНСПОРТУ

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Волчковою С.О.

На виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 02 серпня 1940 року № 37 «Про державні трудові резерви» було створено школу фабрично – заводського навчання № 7 у м. Дніпродзержинську на базі Дніпродзержинського металургійного заводу ім. Дзержинського. Підготовка велася за чотирма спеціальностями (горновий, сталевар, муляр, маляр) для металургійної галузі міста.

Протягом минулих років навчальний заклад постійно реформувався під потреби економіки. Так, з 2007 року заклад має назву «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту». Сьогодні це сучасний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників за 10 спеціальностями для будівельної та автотранспортної галузей.

Навчальний корпус 1977р., 2015 р.

За роки існування навчальним закладом підготовлено понад 30 тисяч робітничих кадрів. Серед випускників Герой Соціалістичної праці Зоріченко Тамара Федорівна, заслужений будівельник України Оніщук Петро Пилипович, голова професійної спілки тресту «Дзержинськбуд» Юрченко Анатолій Іванович, у 1989 – 1990 рр. у центрі працював народний депутат України четвертого скликання Анісімов В’ячеслав Олександрович.

За багаторічну діяльність навчальний заклад неодноразово був переможцем всеукраїнських та обласних конкурсів фахової майстерності.

Конкурси фахової майстерності - плиточник (1987, 2014)

Педагогічні працівники навчального закладу докладають зусиль з осучаснення матеріально – технічні бази. Так, на базі центру відкриті регіональні навчально – практичні будівельні центри сучасних будівельних технологій за підтримки відомих компаній «Хенкель – Баутехнік» та «Кнауф», які проводять підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації учнів – випускників, педагогів ПТНЗ, представників будівельних організацій, незайнятого населення.

–  –  –

Утеплення фасаду та монтаж гіпсокартонних конструкцій Організація теоретичного та виробничого навчання спрямована на впровадження інноваційних технологій і програм, використання комп’ютерних технологій новітнього обладнання матеріалів.

–  –  –

На високому рівні ведеться виховна робота – спорт, художня самодіяльність, відпочинок, екскурсії, патріотичне виховання, технічна творчість, зустріч із ветеранами:

Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту надає учням не тільки професійі знання, а й вчить їх бути чесними і працьовитими, любити рідну землю, жити за законами совісті людської. У 2014 році заклад відсвяткував 70 – річчя свого існування.

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Музикою Л.М.

ПТУ – 39 м. Кривого Рогу було засновано 1 серпня 1966 року на базі тресту «Дніпроелектромонтаж».

Своїх перших випускників училище направило у 1967 році на дільниці базового підприємства «Дніпроелектромонтаж»

У 1990-1991 році на замовлення ряду відділів робітничого постачання міста училище приступило до підготовки кухарів та касирів-контролерів, продавців продовольчих товарів.

Загальна площа комплексу училища – 9 тисяч квадратних метрів, навчальна площа – 6,5 тис. кв. м.

Збудований комплекс у 1986 році комбінатом «Кривбасбуд» на замовлення тресту «Дніпроелектромонтаж» та завдяки великому клопотанню делегата ХХУ11 з’їзду КПРС Героя Соціалістичної праці Г.І. Павленка.

У 1997 році внаслідок реформування системи профтехосвіти створено ПТУ № 39, до складу якого ввійшло будівельне училище № 33 та частина ПТУ № 32 (для підготовки робітників гірничих професій, для чого створена необхідна матеріально-технічна база).

Серед випускників – Герой Соціалістичної праці Павленко Григорій Іванович, бригадир електромонтажників КСУ № 453, тресту «Дніпроелектромонтаж» (роки навчання 1968, 1970);

випускник 1968 року Вадим Олександрович Лобачов працював виконробом у Криворізькому спецуправлінні № 453, служив в Афганістані, нагороджений орденом «Знак пошани», наставник молоді;

випускник Леонід Петрович Решетняк працював на будівництві об’єктів Олімпіади – 80., нагороджений орденом Дружби народів, працював на будівництві металургійного комбінату у Нігерії;

медаллю «За трудову відзнаку» нагороджений випускник 1969 року бригадир Бєлов Вячеслав Віталійович.

Наказом Міносвіти України № 534 від 01.10.2002 року «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області», ПТУ № 39 було реорганізоване у Криворізький професійний будівельний ліцей.

Навчальний корпус, 1987 рік Навчальний корпус, 2015 рік Електромонтажна майстерня, урок виробничого навчання, 1989 рік Електромонтажна майстерня, урок виробничого навчання, 2015 рік Навчальний кабінет електротехніки, 1989 рік Навчальний кабінет електротехніки, 2015 рік Огляд-конкурс художньої самодіяльності, 1990 рі Огляд-конкурс художньої самодіяльності, 2015 рік Їдальня, 1987 рік Спортивний зал, 1987 рік Їдальня, 2015 рік Спортивний зал, 1987 рік Спортивний зал, 2015 рік

НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Матеріали підготовлено методистом Гаврилюк Л.Г.

На правому березі Каховського водосховища серед квітучих акацій розташоване місто Нікополь – колиска козацької слави, осередок патріотичної молоді, край електрометалургів. В центрі міста б’ється серце нашого навчального закладу – Нікопольського професійного ліцею. За роки існування в ліцеї підготовлено понад 23 тисяч кваліфікованих робітників.

Рік утворення навчального закладу – 1968. Підготовка спочатку велася за будівельними професіями: столяри, теслярі, маляри, штукатури, плиточники, кранівники, арматурники, муляри.

Протягом економічного розвитку навчальний заклад постійно реформувався під потреби регіону. Сьогодні це сучасний професійнотехнічний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників за напрямками галузей економіки електротехнічного, будівельного, автомобільного, швейного, сільськогосподарського та громадського харчування. Ліцензовано 17 професій, 68% з яких інтегровані.

Близько 30 підприємств сьогодні є замовниками робітничих кадрів, близько 100 – надають виробничі ділянки і місця для проходження учнями виробничої практики. Серед них ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури», швейне ательє «Наталі», кафе «Калина», кафе «Термінал», ТОВ «Агроінвест», ПП «Агронадія». Основні партнери НПЛ на сучасному етапі – приватні підприємці, співпрацю з якими ми дуже цінуємо.

Педагогічний колектив працює на перспективу. В плані розвитку НПЛ на 2015-2017рік – відкриття навчально-практичного центру «KNAUF» (базова професія «монтажник гіпсокартонних конструкцій» з інтегруванням професій «маляр», «штукатур»).

Педагогічний колектив навчального закладу докладає зусиль щодо осучаснення матеріально-технічної бази та впровадження інноваційних процесів патріотичного виховання молоді.

Нікопольське професійно-технічне училище №42. 1968 рік Нікопольський професійний ліцей. 2015 рік ГАНЧЕВ ІВАН ДМИТРОВИЧ. Двічі Герой Соціалістичної праці, Почесний громадянин м. Нікополь, Заслужений будівельник УРСР.

Виступ у ПТУ № 42 перед майбутніми будівельниками. 1984 рік Пам’ятник на подвір’ї НПЛ Ганчеву І.Д. – забудовнику міст Марганця, Нікополя і Орджонікідзе. 2009 рік Майстер виробничого навчання ВАРІЙЧУК М.А. – «Заслужений працівник профтехосвіти УРСР», нагороджений за багаторічну працю орденом Трудового Червоного прапора 1986 рік Опанування сучасних технологій навчання. Майстер-клас майстра виробничого навчання «Електрогазозварник» ДОРОШЕНКА А.П. 2013 рік.

–  –  –

Сучасна майстерня. Сучасні технології виготовлення елементів декору костюмів. Колекція скіфського жіночого одягу, 2014 рік Урок фізичної підготовки у групі електрозварників.

«У здоровому тілі – здоровий дух», 1979 рік Змагання з волейболу серед учнів І курсу.

«Здоров’я дітей – здоров’я нації», 2014 рік Військово-патріотичне виховання. І тур Всеукраїнської дитячо-юнацької військовопатріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Посвята в козаки кошовим Нікопольської Січі Гречаним М.С.

ІІ тур Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). «Рій»

групи 158 «Електрогазозварник. Слюсар з ремонту автомобілів», 2015 рік

–  –  –

Демонстрація колекції стилізованих українських костюмів перед випускниками ліцею.

Ансамбль «Слов’янська веселка», 2013 рік

КРИВОРІЗЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР

–  –  –

Історія КНВЦ наповнена хвилюючими подіями, які ми будемо згадувати з гордістю, хвилюванням і натхненням.

Рік 1974 відкрив початок шляху ПТУ №7 (наказ №278 від 23.07.74 року Дніпропетровського обласного управління профтехосвіти). Першим директором навчального закладу був Гришман Федір Васильович. Цей період відзначений дуже тісними зв'язками з виробництвом. Ще до пуску першої черги вовнопрядильної фабрики наші випускники стали її першими робітниками. Випускник ПТУ№7 Леженко Г.Ф. - депутат Верховної Ради України двох скликань, в 1978 році йому присвоєно звання лауреата премії імені Ленінського комсомолу.

У 1992 р. до складу училища було приєднано філію ПТУ №47, у 1997 р.

за наказом № 313 від 11.08.97р. обласного управління профтехосвіти ПТУ №32 було реорганізовано у філію ПТУ № 7. За ініціативи та при безпосередній участі директора Легуна В.Т. у 2007 році змінено статус навчального закладу на ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр».

Криворізький навчально-виробничий центр у сфері легкої промисловості та побуту посідає в Україні провідне місце щодо підготовки кваліфікованих фахівців перукарської та кравецької справи, ресторанного бізнесу, торгівлі та туризму.

Навчальний заклад щороку бере участь у міжнародних виставках системи освіти. Колектив отримав Срібну медаль на IV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2013», Золоту медаль на V Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2014», Золоту медаль на VІ Міжнародній виставці «Інноватика в системі освіти – 2014», Гран-прі на VI Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2015», Гран-прі в обласному фестивалі художньої самодіяльності в 2012р., 2013р., 2014р., 2015р., є переможцем Всеукраїнського конкурсу профорієнтаційної роботи, конкурсів професійної майстерності; має призові місця в різних номінаціях на обласних ярмарках інноваційних технологій; театр мод «Едем» – учасник та призер конкурсів показу мод на обласному та всеукраїнському рівнях.

У 2014 році Криворізький навчально-виробничий центр увійшов до 100 кращих професійно-технічних навчальних закладів за показниками зарахування кількості учнів на навчання за державним замовленням, а за рейтингом найбільш популярних професійно-технічних навчальних закладів посідає 19 місце.

У КНВЦ створено громадську козацьку організацію «Січ», системою роботи якої стали заходи, присвячені вивченню історії козацтва, їх звичаїв, традицій. У навчальному закладі відкрито фольклорно-етнографічний музей козацької слави, який налічує понад 500 експонатів.

Навчальний корпус ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр» 1974р.

Навчальний корпус ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр» 2015 р.

Музей українського побуту 1979 р.

Музей козацької слави 2015 р.

Кабінет загальноосвітніх предметів 1984 р.

Кабінет загальноосвітніх предметів 2015 р.

–  –  –

Кабінет спецдисциплін 1974 р.

Кабінет спецдисциплін 2015 р.

Професія «Прядильниця» 1974 р.

Професія «Перукар (перукар-модельєр)» 2015 р.

Професія «Рівничниця» 1974 р.

Професія «Кухар» 2015 р.

Професії Криворізького навчально-виробничого центру

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ЦЕНТР ПІДГОТОВКИ І

ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Хурдою М.С.

Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів – це сучасний професійно-технічний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників відповідно до потреб підприємств галузей торгівлі, громадського харчування, ресторанного сервісу, легкої промисловості та побуту.

Навчальний заклад було створено 29 травня 1998 року шляхом об’єднання ПТУ № 49, яке веде свою історію з 1966 року і готувало спеціалістів для підприємств легкої промисловості та побуту за спеціальностями «кравець», «закрійник», «перукар», ПТУ № 61, яке було створено в 1966 році та готувало спеціалістів для громадського харчування та торгівлі за спеціальностями «кухар», «кондитер», «продавец» та ПТУ № 69, яке з 1974 року готувало спеціалістів для хлібопекарної промисловості та громадського харчування за спеціальностями «пекар», «тістовод», «кондитер», «цукерни» та «кухар».

Кожен з перелічених навчальних закладів реформувався згідно з потребами економіки.

Сьогодні Дніпродзержинський ЦППРК здійснює підготовку кваліфікованих робітників за 11 спеціальностями, які користуються попитом не лише на ринку праці нашої країни, а й за її межами.

За роки існування навчальним закладом підготовлено понад 12 тисяч робітничих кадрів.

Дніпродзержинський ЦППРК є партнером міжнародної освітньої програми «EUROSTUDENT» і базовим навчальним закладом проекту молодіжного телебачення «Голос молоді ТВ. Youth Voice TV»

Навчальний заклад неодноразово був переможцем всеукраїнських та обласних конкурсів фахової майстерності серед майстрів виробничого навчання та учнів, а також фестивалів художньої самодіяльності.

Серед його нагород: 2010 р. – Бронзова медаль; Золота медаль; 2011 р. – Срібна медаль; 2012 р. – 2 Золоті медалі; 2013 р. –Золота медаль; 2014 р. – Гран-прі «Лідер професійно-технічної освіти України-2014».

Педагогічний колектив навчального закладу – це висококваліфіковані фахівці, які всі свої знання і вміння передають наступним поколінням. Вони докладають зусиль до осучаснення матеріально-технічної бази навчального закладу.

–  –  –

Учні відпрацьовували навички в учбових магазинах, які діяли на базі закладів торгівлі міста.

Сучасний навчально-практичний центр з підготовки спеціалістів сфери торгівлі У сучасному навчально-практичному центрі учні відпрацьовують практичні навички та вміння на контрольно-касових апаратах різних типів з використанням розрахункових операцій, фасування, пакування, зважування товарів та консультування покупців.

–  –  –

Сучасна кухня-лабораторія – складова навчально-виробничої бази для професій сфери громадського харчування На сьогодні до навчально-виробничої бази для професій сфери громадського харчування входять сучасні навчально-практичне кафе з підготовки спеціалістів сфери ресторанного сервісу та кухня-лабораторія, де учні відпрацьовують свої навички.

–  –  –

Навчально-практичний центр підготовки перукарів-модельєрів, 2015 р.

У Дніпродзержинському ЦППРК створено навчально-практичний центр підготовки перукарів-модельєрів, де учні відпрацьовують свої навички.

–  –  –

Майстерня для підготовки кравців – закрійників, 2015 р.

У майстернях учні відпрацьовують навички та вміння, опановують нові технології. Виконуються індивідуальні замовлення та замовлення навчальних закладів та інших організацій і підприємств.

–  –  –

Колектив художньої самодіяльності ДЦППРК, 2015 р.

З метою організації змістовного дозвілля учнів у позаурочний час у Дніпродзержинському ЦППРК проводяться різноманітні виховні заході з використанням новітніх форм та методів.

Для посилення ефективності розвитку художньої творчості учнів, розкриття їх захоплень і талантів та формування фізичної досконалості успішно працюють безліч гуртків та секцій.

Колектив художньої самодіяльності Дніпродзержинського ЦППРК приймає участь у обласних фестивалях учнівської творчості та є неодноразовим лауреатом і переможцем обласного фестивалю художньої самодіяльності «Фестивальний дивограй профтехосвіти».

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ

ОСВІТИ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ

Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Кузь Т.Г.

У 1947 році була створена професійно-технічна школа, у якій велася підготовка лише за однією професією «швачка». Протягом багатьох років навчальний заклад постійно реформувався та розширював перелік професій. 26 вересня 2006 р. шляхом злиття двох навчальних закладів (ДПЛПО та ПТУ №27) було створено ДПТНЗ «Дніпропетровський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів туристичного сервісу», який за наказом Міністерства освіти і науки України № 192 від 28.02.2014 р. було перейменовано на ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу».

ДНЗ «ДЦПТОТС» – це сучасний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників за спеціальностями: «Кухар. Кондитер», «Офіціант. Бармен. Адміністратор», «Майстер ресторанного обслуговування», «Адміністратор. Агент з організації туризму», «Квітникар. Декоратор вітрин», «Флорист», «Перукар (перукар-модельєр)», «Перукар. Манікюрник.

Педикюрник».

З 2006 року навчальним закладом було підготовлено 2857 робітничих кадрів.

За багаторічну діяльність навчальний заклад неодноразово брав участь у конкурсах, виставках і ярмарках міського, обласного та всеукраїнського рівнів, за що були отримані: срібна медаль та диплом Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015»; диплом у номінації «Популярність у соціальних мережах» серед закладів ПТО України, 2015рік; срібна медаль виставки «Сучасна освіта в Україні – 2013»; грамота департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації 2013 року.

Завдяки наполегливій праці педколективу та учнів закладу постійно осучаснюється матеріально-технічна база:

–  –  –

Швейна майстерня, в якій проходив Сучасний кабінет флористики з творчими обласний семінар старших майстрів, 2006 р. дипломними роботами учнів

–  –  –

Вище професійне училище № 55 м.Дніпропетровська - професійнотехнічний навчальний заклад із сучасними освітніми технологіями, унікальний за своїми можливостями відносно ступеневості професійної освіти. Працюючи за фахом, наші найкращі випускники вдосконалюють свою майстерність в інформаційно-комунікаційному центрі дистанційної освіти Хмельницького національного університету за обраною спеціальністю. Таким чином, на кожному етапі навчання, з кожної „сходинки" у світ виходить конкурентоспроможна, впевнена у своїх професійних силах, молода обізнана людина.

Училище розпочинає свою історію та діяльність з 1974 року, саме тоді було засновано технічне училище № 9. Підготовка велась за 1 професією – швачка для швейної галузі. У 1984 році технічне училище № 9 реорганізовано у середнє професійно – технічне училище № 55 за наказом Дніпропетровського обласного управління ПТО № 557 від 27.08.1984р. У 1992 році СПТУ-55 перейменовано у професійно-технічне училище № 55 за наказом управління народної освіти облдержадміністрації за № 69 від 27.07.1992р.

З 1 вересня 2001 року ПТУ-55, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України за № 543 від 23.07.2001р. Про реорганізацію ПТУ № 55 м. Дніпропетровська у вище професійне училище, реорганізовано у ВПУ-55 м. Дніпропетровська, а з липня 2003 року відповідно до рішення ДАК МОН України визнано акредитованим за І (першим) рівнем.

З 1 вересня 2004 року за наказом МОН України на базі ВПУ-55 відкрито інформаційно-комунікаційний центр дистанційного навчання Хмельницького національного університету для підготовки бакалаврів та спеціалістів за 11 спеціальностями.

Протягом минулих років навчальний заклад постійно реформувався під потреби економіки. Сьогодні ВПУ-55 – сучасний професійно-технічний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів за 8 спеціальностями для швейної галузі та сфери послуг.

За роки існування навчальним закладом підготовлено понад 5,5 тисяч робітничих кадрів. За багаторічну діяльність навчальний заклад неодноразово був переможцем всеукраїнських та обласних конкурсів фахової майстерності з професій «кравець» та «закрійник». У 2010 році учениця стала переможцем Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності за професією «закрійник»

(диплом ІІІ ступеня).

Кабінет конструювання одягу, 1985 рік.

Кабінет матеріалознавства, 2015 рік.

–  –  –

«Театр мод ВПУ-55», 2012 рік «Театр мод ВПУ-55», 2014 рік.

Демонстрація корсетних виробів Моделі одягу з колекціі «Сонячне сяйво»

Дипломні роботи, 1986 рік Дипломні роботи, 2015 рік

–  –  –

Виступ учнів ВПУ-55 на конкурсі «Дивограй Профтехосвіти», 2015 рік Училищна спартакіада, 1984 рік.

Виступ команди зі спортивної аеробіки, 2010 рік

КРИВОРІЗЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

РОБІТНИЧИХ КАДРІВ ТОРГІВЛІ ТА РЕСТОРАННОГО

СЕРВІСУ

–  –  –

Навчальний заклад існує з 1955 року. На той час це були постійно діючі курси підвищення кваліфікації працівників торгівлі та громадського харчування. Першим організатором КПДК був завідуючий торговим відділом Криворізького міськвиконкому Смелянський Я.П.

Директором цих курсів Міністерством торгівлі УРСР був призначений Кравченко Т.М. Це були тяжкі часи. В Кривому Розі не вистачало спеціалістів для підготовки кадрів торгівлі. Але з часом робота курсів налагоджується: на КПДК не тільки підвищували кваліфікацію, а й готували нові кадри для торгівлі та громадського харчування за фахом: касир–буфетник, продавець газованої води, продавець продовольчих товарів. Так, наприклад, тільки за 1955-1956 рр. було підготовлено 172 спеціалісти.

Базою для організації постійно діючих курсів підготовки і перепідготовки кадрів були: Криворізький міськхарчоторг і міськпромторг, Нікопольський та П’ятихатський міжторги, а також управління робітничого постачання тресту «Дзержинськруда».

В 1960р. на базі КПДК була організована Криворізька школа торговокулінарного учнівства. Перший набір учнів складався з трьох груп: продавців продовольчих товарів, продавців промислових товарів, кухарів.

Школа торгово-кулінарного учнівства (КШТКУ) розпочала свою діяльність у приміщенні СШ № 66 Дзержинського р-ну, згодом продовжила роботу в СШ № 31 Центрально-міського р-ну, і тільки потім отримала спеціальне приміщення по вул. Кремлівській Жовтневого р-ну, де і закінчила свій перший навчальний рік.

У 1961р. адреса КШТКУ знову змінюється – вулиця Ногіна, приміщення гірничо-економічного технікуму.

В серпні 1963р. КШТКУ реорганізується у відділ масових професій при Криворізькому технікумі радянської торгівлі, а в 1965р. виокремлюється в самостійний навчальний заклад - Криворізьке професійне торгово-кулінарне училище Міністерства торгівлі УРСР, наказ № 324 МТ УРСР від 20.08.1966р.

У 1965–1966 навчальному році було підготовлено 164 особи, у 1966 – 1967 н.р.

– 197 осіб. У розпорядженні училища були магазини і їдальні міста Кривого Рогу – «Буревісник», «Каштан», їдальня № 11 КЦРЗ, Криворізький універмаг та інші. В 1968 – 1969 н.р. в училищі налічувалася 21 навчальна група, випуск склав 255 учнів, з них 76 кухарів.

У 1981 році Криворізьке професійне торгово-кулінарне училище було перейменоване у Криворізьке професійно-технічне училище управління торгівлі Дніпропетровського облвиконкому (наказ № 236 МТ УРСР від 02.07.1981р.). У 1985 році училище було підпорядковане Дніпропетровському управлінню профтехосвіти і стало називатися Криворізьким середнім професійно-технічним училищем № 62 (наказ МТ УРСР 157/133 від 22.07.1988р.).

Оскільки управління профтехосвіти було ліквідоване, СПТУ № 62 передали до складу новоствореного управління народної освіти облвиконкому (наказ № 537 від 31.10. 1988р.).

У зв’язку з тим, що училище було розташоване в орендованому приміщенні технікуму рудничної автоматики по пр. Карла Маркса, 49, у 1988 році розпочалися пошуки нового місця розташування. Як наслідок у розпорядження училища було передано приміщення по вулиці Іллічівській, 78.

За високоякісне обслуговування відпочиваючих у Судаку, Скадовську, Новому Світі, тощо училище отримувало численні подяки і грошову допомогу для зміцнення матеріальної бази навчального закладу.

В училищі проводилися численні заходи обласного і загальноміського рівнів: відкриті уроки, конкурси профмайстерності, в яких учні посідали призові місця. За підсумками соціалістичного змагання училище було відзначене на Дошці пошани обласного управління профтехосвіти. Закладу надавали честь кожного року відкривати свято День міста на стадіоні «Металург». Учні закладу успішно виступали в міських спортивних змаганнях «Травнева естафета» на приз газети «Червоний гірник». Перші місця виборювалися також і на конкурсах художньої самодіяльності.

Наприкінці 80-х років учениця нашого навчального закладу була делегатом від молоді ПТО Дніпропетровської області на останньому з’їзді ВЛКСМ.

За останні десятиріччя навчальний заклад бурхливо розвивався. Зараз підготовка спеціалістів проводиться за 15 спеціальностями, в тому числі, за інтегрованими професіями: кухар-кондитер; офіціант-бармен; продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів; пекар, тістороб, машиніст тістообробних машин, формувальник тіста. Проліцензовані нові професії, які користуються попитом на ринку праці: продавець продовольчих товарів, агент з постачання; контролер-касир, оператор комп’ютерного набору;

оператор комп’ютерного набору, конторський службовець; оператор комп’ютерного набору, секретар керівника; кухар-офіціант; адміністратор.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1998 року № 481 «Про затвердження Комплексних заходів щодо формування ступеневої професійно-технічної освіти, спеціалізації та перепрофілювання професійно-технічних навчальних закладів», наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2007 року № 513 та наказу Дніпропетровського головного управління освіти і науки від 21 червня 2007 року № 522 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» Криворізьке професійно-технічне училище № 62 було перейменовано у ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти робітничих кадрів торгівлі та ресторанного сервісу».

Всього за час існування навчального закладу підготовлено понад 15 тисяч кваліфікованих фахівців для підприємств торгівлі та громадського харчування за державним замовленням, перепідготовлено близько 2 тисяч незайнятого населення за направленням служби зайнятості. Щороку випускається дві групи курсової підготовки фахівців за рахунок фізичних осіб за спеціальностями: офіціант-бармен, користувач ПК.

Навчальний заклад характеризується високим рівнем підготовки учнів.

Після закінчення Центру багато випускників успішно навчається у Криворізькому комерційно-економічному технікумі, Київському університеті народного господарства та інших навчальних закладах.

У міських та обласних конкурсах «Кращий за професією» учні систематично демонструють високий рівень професійної майстерності, посідають призові місця і отримують нагороди.

Зараз Центр – це сучасний навчальний заклад, який має 11 кабінетів загальноосвітнього та загальнопрофесійного циклу, 10 кабінетів професійнотеоретичної підготовки, 6 лабораторій, навчальний бар, міні-магазин.

–  –  –

Зал ресторану, 1990 рік Зал ресторану, 2015 рік Міні-бар, 1992 рік Міні-бар, 2015 рік

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Матеріали підготовлено заступником директора Мартиновою Т.І.

Постановою №139 від 10.10.1944 року обласної промислової ради за рішенням Укрпромради створено навчальний комбінат обласної промислової ради у м. Дніпропетровську, де навчались переважно інваліди з отриманням професій кравців, закрійників, взуттьовиків. У 1963 році перейменовано в навчально-виробничий комбінат облпобутуправління з подальшим розвитком навчально-виробничої бази та впровадженням нових професій: фотограф, слюсар з ремонту побутової техніки, телемайстер, кушнір, годинникар. З 1972 року – професійно-технічне училище обласного побутового управління з філіями у м. Марганець і Кривий Ріг. Підготовка проводилась за 12 спеціальностями для служби побуту області.

У 1974 році перебазовується на житловий масив Клочко-6, де збудовано навчальний, виробничий корпуси, спортивний зал, гуртожиток.

Навчальний корпус, 1974 рік Навчальний корпус, 2015 рік

1986 рік - створено матеріальну базу для здобуття учнями крім професійної, ще й загальної середньої освіти. Здійснюється перший етап комп’ютеризації навчального процесу з впровадженням педагогічних програмних засобів.

1995-1997 роки - приєднання до училища ПТУ№ 52 та ПТУ№ 60. Суттєве збільшення переліку професій. Модернізація комп’ютерних класів на базі сучасних ЕОМ. Розпочато другий етап впровадження інформаційнокомунікаційних педагогічних технологій у підготовку робітничих кадрів.

–  –  –

Сьогодні це сучасний професійно-технічний навчальний заклад, який традиційно здійснює підготовку висококваліфікованих робітників для харчової, легкої промисловості та служби побуту. За роки існування навчальним закладом підготовлено понад 40 тисяч робітничих кадрів.

Постійний учасник міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів фахової майстерності, учні та педагоги посідають призові місця. Понад 10 років був переможцем Міжнародних виставок «Сучасна освіта в Україні», за багаторічну діяльність навчальний заклад удостоєний почесного звання «Лідер Сучасної Освіти». Традиційно обласні конкурси перукарського мистецтва проводяться на базі навчального закладу.

–  –  –

Педагогічні працівники навчального закладу докладають зусиль щодо осучаснення матеріально-технічної бази, створення умов для самореалізації та самовираження учнів.

Швейна майстерня 1974 рік. Сучасна швейна майстерня Учні шили замовлення від Облпобутуправління Виконуються індивідуальні замовлення

–  –  –

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 71 Училище було засновано 02 жовтня 1963 року наказом № 54 Дніпропетровського обласного управління професійно – технічної освіти на основі рішення Державного комітету СРСР з професійно – технічної освіти за № 15 від 24 червня 1963 року як «училище механізації сільського господарства № 1». «Школою механізації» називали училище перші його учні. З великим бажанням ішла молодь навчатися, оволодівати робітничими професіями.

Єдиний в районі професійний навчальний заклад приваблював тим, що учням виплачували стипендію в розмірі десяти карбованців, видавали одяг, можна було отримати повноцінне харчування в їдальні училища та отримати професію, необхідну для роботи в колгоспі і на підприємстві. 18 листопада 1963 року училище перейменовано в сільське професійно – технічне училище № 1 (СПТУ №1).

Першим директором училища був Папченко Антон Микитович (1914 – 1982), полковник Радянської армії, командир танкового полку в роки Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня, заступниками директора з НВЧ – Єфанов Семен Гнатович, ветеран ВВВ, вчений агроном, викладач спецпредметів, а з НВР – Клюєвський Іван Кузьмич, ветеран ВВВ, замполіт, викладач історії. Першими майстрами виробничого навчання були Доброгорський Митрофан Никифорович, Червонець Семен Федосійович, Шевцов Василь Іванович, Стикачов Володимир Антонович, Зюзь Леонід Терентійович, Тупало Михайло Михайлович, Король Іван Семенович, Желізняк Василь Михайлович. Першими викладачами були Заремба Борис Борисович, Єфанова Надія Іванівна, Шкура Іван Йосипович, Стародубцев Микола Максимович, Загребельний Іван Іванович, Псюкало Андрій Леонтійович, Гогунський Юлій Євлампійович. Головним бухгалтером був Соломко Василь Ілліч, секретарем Жуган Марія Павлівна.

Протягом минулих років навчальний заклад постійно реформувався під потреби економіки.

Сьогодні це сучасний професійно – технічний навчальний заклад, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників:

Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар- ремонтник, водій автотранспортних засобів (кат. «С») Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва, водій автотранспортних засобів (кат. «С1») Водій автотранспортних засобів категорії «В»

Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних Секретар керівника (організації, підприємства, установи) За роки існування навчальним закладом підготовлено 15000 робітничих кадрів. Серед випускників 2 Герої Соціалістичної праці Дяченко Анатолій Іванович, комбайнер радгоспу ХХ з’їзду партії;

Свинаренко Микола Володимирович, колгосп «Україна» Криничанського р-ну.

За роки діяльності навчальний заклад неодноразово був переможцем обласних конкурсів фахової майстерності, спортивних змагань.

Педагогічні працівники навчального закладу докладають зусиль до осучаснення матеріально-технічної бази.

–  –  –

Техніка збирання врожаю 1964 рік Сучасна техніка училища 2015 рік ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 74 Матеріали підготовлено заступником директора з НВР Юрченко Т.М.

На території Васильківського району в грудні 1944 року було створено обласну школу механізації. За наказом Міністерства культури СРСР від 19.12.1953р. № 2175 від тресту радгоспів було прийнято школу механізації та створено училище механізації сільського господарства № 4, яке у 1963 році перемейменовано в сільське ПТУ № 4, а з 27 липня 1992 року згідно наказу № 69 управління народної освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації реорганізоване у професійно-технічне училище № 74.

З 1944 до 2015 року училищем підготовлено і випущено понад 25 тисяч фахівців. На їх плечі лягла післявоєнна відбудова та розбудова аграрного комплексу Васильківщини, Дніпропетровщини і всієї України.

За час існування назва навчального закладу неодноразово змінювалась, проте спрямованість на підготовку кваліфікованих робітників сільського господарства: трактористів, механізаторів, бджолярів, фермерів, залишалася незмінною.

На сьогодні це сучасний навчально-виховний комплекс з проектною потужністю 600 осіб, до складу якого входять:

- два навчальні корпуси з навчальними кабінетами та лабораторіями. В новому корпусі, збудованому в 1976 році розміщується 11 навчальних кабінетів, 6 адміністративних приміщень, бібліотека, методичний кабінет;

- двоповерховий спортивний комплекс «Маяк» для роботи спортивних гуртків ;

- два двоповерхові гуртожитки та двоповерхова їдальня на 200 місць.

У навчальному закладі сьогодні ведеться підготовка з професій:

1. Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорія А1,А2,В1), слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів (категорія С).

2. Оператор комп'ютерного набору, офісний службовець (бухгалтерія).

3. Кухар, кондитер.

4. Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорія А1), водій автотранспортних засобів (категорія С).

5. Водій автотранспортних засобів (категорія В).

За рейтингом Міністерства освіти і науки України у 2008 році училище увійшло до числа 100 кращих ПТНЗ України.

Виробниче навчання за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва»

–  –  –

Учні ПТУ №74 вітають учасників конкурсу, 2015рік Збірна команда училища з футболу, 1960 рік Збірна команда училища з футболу, 2015 рік Уроки з теоретичної підготовки уроки 50-х років Сучасні уроки теоретичної підготовки Навчальний корпус, 1944 рік Навчальний корпус, 2015рік

–  –  –

В ремісничому училищі щороку безкоштовно навчалися близько 100 селянських дітей. Навчання тривало чотири роки, поєднуючи теоретичні заняття в класах і практичні в майстернях : столярній, слюсарній, ковальській.

У 1889 році в Петербурзі відбувся перший з’їзд вітчизняних діячів у галузі технічної і професійної освіти. На виставці демонстрували свої роботи і учні «Гнєдінки». Їхні вироби були нагороджені срібною медаллю, а вихованці – грошовими преміями. В 1910 році експонати випускників ремісничого училища експонувалися на Південноросійській сільськогосподарській промисловій та кустарній виставці в Катеринославі і завоювали велику срібну та дві бронзові медалі.

Величезний моральний авторитет засновника училища Д. Т. Гнєдіна сприяв залученню до викладання висококваліфікованих кадрів. Серед них був барон М.О. Корф - педагог і просвітитель, почесний член Женевської академії наук, Петербурзького педагогічного товариства, почесний піклувальник Гнєдінського ремісничого училища; М.О.Каришев – доктор економічних наук, професор Дерптського університету, в училищі викладав літературу і політекономію; онук кошового Задунайської Січі О.В. Гладкий; ботанік, директор Олександрівського комерційного училища І.А. Акінфієв; дослідник Запоріжжя та побратим Д.І. Яворницького Я.П. Новицький; правнук першого зодчого Катеринослава, член Морського кадетського корпусу М.О. Козаков та багато інших передових педагогів. Викладацький склад училища вважався одним із найкращих у губернії.

При училищі було створено гуртожиток на 55 осіб, в якому проживали стипендіати земств, установ та приватні осіби. Підручники і навчальні посібники надавалися учням безкоштовно.

Гнєдінський навчальний заклад славився також своїм хором. Ентузіаст хорового мистецтва, учитель співів Іван Михайличенко сам збирав і обробляв народні побутові та обрядові пісні. Юнаки з радістю давали концерти на багатолюдних покровських базарах.

Із стін Покровського училища у 30 роки ХХ століття крім чоловіківмеханізаторів, вийшло близько п’ятисот дівчат-трактористок, було створено першу групу жінок-трактористок.

У 50 роки посланці училища працювали в Казахстані на освоєнні цілинних земель. 62 вихованці Покровського СПТУ № 5 нагороджені знаком «За освоєння нових земель». 59 учнів і майстрів училища були відзначені урядовими нагородами.

Педагогічний та учнівський колектив пишається ветеранами ПТО:

колишніми керманичами училища – Ф.С.Вовком, Є.А.Філенком, заслуженим працівником професійно-технічної освіти України, кавалером ордена Трудового Червоного Прапора, відмінником профтехосвіти П.С.Більчуком. Великий внесок у розвиток та становлення училища зробили викладачі, майстри виробничого навчання:

-Заслужені вчителі України – Бутенко О.П., Решетюк С.О.;

- Відмінники профтехосвіти СРСР – Андрющенко А.Я., Сподін М.А., Зубова В.М., Шарамко В.М.,Медяний Б.А., Тихий І.І.;

- Заслужені працівники профтехосвіти України – Луценко А. О., Мороз І.Д. - Відмінники освіти України – Близнюк В.Ф., Лисиця А. О., Захарчук В.І., Красовська Л. М., Янковська В. Є., Лисенко Г.І., Манік О.С., Рогожкіна Л.І.,Терещенко Л.Т., Литвиненко В.Л.

Серед наших випускників – відомі політики, військові, керівники сільськогосподарських товариств, інженери, агрономи, педагоги. Багато з них стали відомими вченими, заслуженими працівниками сільського господарства, Героями Радянського Союзу, Героями Соціалістичної праці.

Це: Герої Радянського Союзу, учасники другої світової війни - В.І.

Щербина та О.П. Штепенко; колишній голова Конституційного суду України, заслужений юрист України – Тимченко І.А.; генерал-майор, колишній заступник міністра оборони України – Ситник В.С.; письменник, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка – Д.І. Бедзик; доктор сільськогосподарських наук, професор Г.О. Патерило; доктор сільськогосподарських наук, міністр сільського господарства СРСР (1965р.р.) - В.В.Мацкевич; Герої Соціалістичної праці – Сорокін А. Б., Кривошея П.А., Биченко Д., Несмашний І.І.; кавалери ордена Трудового Червоного Прапора Зеленько Ю.Г., Максимов В.І., Горбенко М.А.

Сьогодні училище стало справжнім агромістечком, що розкинулося на площі понад 14 га. Проектна потужність закладу 1200 учнів.

Ордена Знак Пошани вище професійне училище № 75 – є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня та першого рівня акредитації. який забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими сільськогосподарськими професіями, спеціальностями молодшого спеціаліста.

Сучасний комплекс училища складає : 7 навчальних корпусів;

57 навчальних кабінетів теоретичного навчання, 27 лабораторій, слюсарна майстерня; громадсько-побутовий корпус з їдальнею, спортзалом, актовою залою; спортивно-оздоровчий комплекс «Молодість», кафе «Оксана», стадіон;

гуртожиток, бібліотека,читальна зала, музей історії училища, комп’ютерний клуб «Сайт», відеозала; автодром, трактородром, навчальне господарство.

Корпус збудовано в 1876 році, в його приміщенні до 100-річчя училища було відкрито музей, зараз знаходиться слюсарна майстерня. Фото 1983 року

–  –  –

Головний навчальний корпус,1982 рік Головний навчальний корпус ВПУ №75, 2015 рік Гуртожиток №1, 1972 рік Гуртожиток №1,2015 рік Хоровий колектив, 1983 рік Хоровий колектив ВПУ №75, 2012 рік Слюсарна майстерня, 1981 рік Слюсарна майстерня, 2015 рік У кузні ремісничого училища.Справа - викладач П.П.Дерімов,1905 рік Випуск навчальної майстерні Гнєдінського ремісничого училища, 1902 рік

МЕЖІВСЬКЕ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ

Матеріали підготовлено заступником директора Осьмухою Г.О.

Училище засновано у 1901 році, коли була створена земська школа в селі Новопавлівка Межівського району. Понад 110 років навчальний заклад реформувався у різні типи навчальних закладів – профшкола, кустпромшкола, колгоспний університет, школа комбайнерів і механізаторів, технічне училище тощо. Згідно з розпорядженням Дніпропетровського облземвідділу (наказ №1 від 20.10.1943 року) було створено Межівську школу сільського господарства.

В жовтні 1953 року Межівську школу механізації сільського господарства було перейменовано у Межівське училище механізації сільського господарства.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«АЛЕХИНА НОННА ВИКТОРОВНА ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЕКТ КАК СРЕДСТВО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ ГИМНАЗИСТА Специальность— 13.00.01 Общая педагогика Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук Оренбург 2000 Работа выполнена на кафедре общ...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «ПЕРМСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ГУМАНИТАРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕР...»

«Уни&ерситется&е Образование ДЕТСКАЯ ПАТОПСИХОЛОГИЯ ХРЕСТОМАТИЯ Составитель доктор психологических наук Н. Л. Белополъская Рекомендовано Ученым советом Института психологии Гос...»

«УДК 376.2 СТРАТЕГИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ОСУЩЕСТВЛЕНИИ ИНКЛЮЗИВНОЙ ПРАКТИКИ С МЛАДШИМИ ШКОЛЬНИКАМИ С ЗАДЕРЖКОЙ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ Курдюмова Г.В., учитель-логопед, краевое государственное казенное общеобразовательное учреждение, реализующее адаптированные основные общеобразовательные программы «Школа № 4». E-ma...»

««Музыка как средство развития творческой индивидуальности» Музыка — сильное и яркое средство развития творческой индивидуальности, духовного становления личности. Она неоспоримо оказывает огромное влияние в...»

«МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ДОШКОЛЬНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ДЕТСКИЙ САД КОМБИНИРОВАННОГО ВИДА № 9 ГОРОДА СТАВРОПОЛЯ ПРИНЯТО УТВЕРЖДАЮ: на заседании педсовета Заведующий МБДОУ д/с №9 протокол № 1 от 01 сентября 2014 г Т.В. Плотникова Приказ от 01 сентября 2014г. № Основная общеобразовательная программа...»

«Аукционный дом «КАБИНЕТЪ» Чехов Н.В. Детская литература. С приложением «Библиографии по вопросам детской литературы и детского чтения», составленной Е.А. Корольковым. С 107 иллюстрациями в тексте. (Педагогическая академия в очерках и монографиях (Воспитание в семье и школе)....»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Забайкальский государственный университет» (ФГБОУ ВПО «ЗабГУ») Факультет физической культуры и спорта Кафедра теоретических...»

«ПЕДАГОГИКА ИСКУССТВА ЭЛЕКТРОННЫЙ НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ УЧРЕЖДЕНИЯ РОССИЙСКОЙ АКАДЕМИИ ОБРАЗОВАНИЯ «ИНСТИТУТ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ» http://www.art-education.ru/AE-magazine/ №1, 2011 мето...»

«ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ АВТОНОМНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ «БЕЛГОРОДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ» (НИУ «БелГУ) УТВЕРЖДАЮ Зам. директора по УМР и И И.И. Палашева «30» марта 2016 года РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ДИСЦИПЛИ...»

«Б.Б. АЙСМОНТАС Cхемы и тесты Москва УДК 159.9(075.8) ББК 88.8я73 А36 Айсмонтас Б. Б.А36 Педагогическая психология : схемы и тесты / Б.Б. Айсмонтас. — М. : Изд во ВЛАДОС ПРЕСС, 2006. — 207 с. — (Схемы). ISBN 5 305 00067 X. Структурно логические схемы составлены в соответствии с требованиями Государ с...»

«Департамент образования города Москвы Самарский филиал Государственного бюджетного образовательного учреждения высшего профессионального образования города Москвы «Московский городской педагогический ун...»

«Общее родительское собрание Нравственное воспитание детей через культурные традиции семьи Цель собрания помочь родителям осознать значимость семьи в жизни человека Задачи: 1. Духовно – нравственное воспитание: семья, детский сад, школа.1. Способствовать соблюдению имеющихся семейных традиций и появлению новых;2....»

«ТЕОРИЯ В. С. ГРЕХНЁВ ДЕВИАЦИИ ПОВЕДЕНИЯ ЛЮДЕЙ И ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ В статье рассматриваются различные девиации – отклоняющиеся от общественных норм виды и формы по...»

«ISSN 2225-756X НАУЧНЫЙ ДИАЛОГ ВЫПУСК № 6 (30) / 2014 ПЕДАГОГИКА. ПСИХОЛОГИЯ Екатеринбург ISSN 2225-756X НАУЧНЫЙ ДИАЛОГ 2014. № 6 (30): ПЕДАГОГИКА. ПСИХОЛОГИЯ Учредитель: ООО «Центр научных и образовательных проектов» Основан в 2012 году. Выходит 12 раз в год ISSN 2225-756X (Print), ISSN 2227-1295 (Online) Зарегистрирован в Фед...»

«МУНИЦИПАЛЬНОЕ АВТОНОМНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ СРЕДНЯЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА № 43 г. ТОМСКА 634063, г. Томск, ул. Новосибирская, 38, тел. 67-53-90 Анализ инновационно-методической работы школы з...»

«Аннотация проекта (ПНИЭР), выполняемого в рамках ФЦП «Исследования и разработки по приоритетным направлениям развития научнотехнологического комплекса России на 2014 – 2020 годы» Номер соглашения о предоставлении субсидии (государственного контракта) 14.613.21.0060 Название проекта Решение проблемы оптимиз...»

«Проект «Мобильная арт-терапевтическая студия для оказания выездной помощи детям, пострадавшим от жестокого обращения» Департамент образования, науки и молодежной политики Воронежской области ГБУ ВО «Центр психолого-педагогической поддержки и развития детей» Методическое пособие Ча...»

«child psychiatry Robert Goodman PhD, FRCPsych, MRCP, Professor of Brain and Behavioural Medicine, Institute of Psychiatry, King’s College London, Consultant Child and Adolescent Psychiatrist,...»

«Кахнович Светлана Вячеславовна ФОРМИРОВАНИЕ КУЛЬТУРЫ МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЙ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В ХУДОЖЕСТВЕННО-ТВОРЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» (изобразительное искусство) Диссертация на соискание у...»

«Научно-теоретический журнал «Ученые записки», № 3 (85) – 2012 год REFERENCES 1. Balsevich, V.K. (1988), Physical culture for all and for everyone, Physical training and sport, Moscow, Russian Federation.2. Zheleznyak...»

«Кошелева Елена Юрьевна, Фалалеева Мария Валентиновна ФОРМИРОВАНИЕ МИКРОКЛИМАТА В ГРУППЕ ИЗУЧАЮЩИХ ИНОСТРАННЫЙ ЯЗЫК: ПРЕОДОЛЕНИЕ ОГРАНИЧИВАЮЩИХ УБЕЖДЕНИЙ В статье рассматривается роль педагога при создании благоприятного психологического микроклимата на уроках иностранного язы...»

«КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ «ИГРА НА ДЕТСКИХ МУЗЫКАЛЬНЫХ ИНСТРУМЕНТАХ» Музыкальный руководитель Кошкалда И.М. Детские музыкальные инструменты, не только привлекательны для детей, вызывают у них интерес и восторг, но их испо...»

«Муниципальное дошкольное образовательное учреждение детский сад комбинированного вида № 96 г. Липецка Рабочая программа подготовительной группы (общеразвивающей направленности) на 2016-2017 учебный год Воспитатели: Ситникова В.В., Забродина Г.С. Аннотация Рабочая программа педагогов определяет...»

««Звуковой аналитико-синтетический метод профилактики дислексии у дошкольников с общим недоразвитием речи». Учитель-логопед ГБОУ СОШ № 875 СП «Надежда» Перова Мария Викторовна План Профилактика дислексии — актуальная проблема в современных условиях. Роль и...»

«МИНОБРНАУКИ РОССИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ «ВОРОНЕЖСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ» БОРИСОГЛЕБСКИЙ ФИЛИАЛ (БФ ФГБОУ ВО «ВГУ») ФОНД ОЦЕНОЧНЫХ СРЕДСТВ ПО УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЕ Клиническая психология детей и подростков (наименование дисциплины) 44.03.02 Психо...»








 
2017 www.pdf.knigi-x.ru - «Бесплатная электронная библиотека - разные матриалы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.